Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про нереальні події, з вигаданими особами, місцевістю, іноді за участю надприродних сил – так визначають її, одну з небагатьох, чиє розгалужене коріння пішло з давнини. Це – казка, Велика Вихователька.

Скільки поколінь народів світу пройшли через незабутній дитячий світ казкових героїв! Одного разу ми стаємо дорослими і наші маленькі діти, а згодом і любі внуки зачаровуються казками. Народними, зарубіжних і вітчизняних авторів. Іноді на догоду малечі авторами стають самі батьки чи дідусі.

Любов Висоцьку знало певне коло колег, із якими вона працювала продавчинею. Але про неї більш як 20 років тому дізналися дітлахи Дніпропетровщини. Бо казки „Зачароване каченятко“, „Лісовий колодязь“, „Загадкове перо“, „Білочка-співачка“, „Зачарований юнак“ і багато інших, котрі створила наша землячка, звучали на радіо, їх друкували у ЗМІ. А згодом із присвятою онучці Олесі ці казки вийшли ілюстрованою книгою „Лісові пригоди“.

Висоцька Любов Олександрівна. Лісові пригоди : казки, вірші / Любов Висоцька. – Дніпропетровськ : Пороги, 2011. – 58 с. : іл.

Жанрове розмаїття в літературний процес Верхньодніпровщини внесла казкарка Марія Дубина, відома далеко за межами області своєю лірикою, оповіданнями та фантастичними поемами.

Співпраця з художником-земляком Єгором Дубовим допомогла яскраво висвітлити сюжети творів для дітей. Дивовижна квітка, котра зцілює і омолоджує, давно манила Івана, бо в тяжкій недузі лежить його сестра. Брати Підлісень і Пролісень допомагають юнакові й той у густому пралісі знаходить рятівну квітку Чанну (одноіменна казка).

Дубина, Марія Семенівна. Чанна : казка / М. С. Дубина ; худож. Є. О. Дубов. – Дніпропетровськ : Січ, 2005. – 8 с.: іл.

Інші герої – Міра, Розен, Яра з „Горобиної ночі“, а також Видивинь і Прислушниця своїми діями стверджують ідеали добра і свободи та в двобої перемагають зло.

Дубина Марія Семенівна. Горобина ніч : казка / М. С. Дубина. – Дніпропетровськ : Січ, 2009. – 6 с.: іл.

Дубина, Марія Семенівна. Видивинь та Прислушниця : казка / М. С. Дубина. – Б.м., 2008. – 6, [2] с.: іл. 

Сколихнула дитячу уяву і поетка Ніна Кременчуцька.

Сорок поетичних дифірамбів винесла вона на суд маленьких читачів. Її головна героїня – Киця. Непроста, Киця-учениця, рахівниця, чарівниця, левиця, жартівниця, циганиця, медсестриця, танцівниця... І щоразу оживає в новому малюнку. А їх, тих малюнків аж 46 досить вправно виконала сама авторка, що стало окрасою книги, котра побачила світ у видавництві „Гамалія“.

Кременчуцкая Ніна Миколаївна. Казки про Кицю : вірші / Ніна Кременчуцкая. – Дніпропетровськ : Гамалія, 2012. – 55 с. : іл.

Інший погляд на негативний образ відомої Баби Яги має Микола Пшенишняк, бо нарядив її в ошату добродійниці. Його казкова особа із „Самотканських небилиць“ була характерницею, знала кілька іноземних мов, і з мітли пересіла на НОЧВОЛІТ – модернізовані ночви з висувними крилами. Це дало змогу здійснювати перельоти аж до Риму, рятувати мешканців європейської столиці від інквізиції. Згодом італійські переселенці заснували на наших землях однойменне село, а навколишній ліс характерниця назвала на свій розсуд:

„В знак пошани до гостей

І уваги тим, з ким

Тут жила, Яга оцей

Ліс назвала Римським.“

У це важко не повірити, як і в те, що із-за туману Пізанську вежу одного разу нахилив той самий ночволіт:

„Якось в Пізі, як назло,

(Видимість – не встежиш)

Ночволета повело –

Та й гур-гур у вежу.

Й так застигла вежа та

Викривленим боком.

Загадка ця на вустах

Хтозна скільки років!...“

Пшенишняк Микола Федорович. Небилиці Римського лісу / Микола Пшенишняк. – Дніпро, 2021.

Спробу відійти від народних традиційних схем, осучаснити казку, зробила учениця Ганнівського НВК Лілія Лебідь. У неї уявні рапіри схрестили Паперова та Електронна книги. Про це сільська школярка захоплююче розповіла у своїй казочці, яка була надрукована у літературному альманахові „Проріст“, виданому в 2019 р. Герої сучасного електронного та паперово-видавничого світу врешті-решт помирились, дійшли згоди, хоча кожна з них доводила свою перевагу та значимість, завойовуючи увагу читачів.

Хочеться побажати Лілії подальших творчих пошуків.

Свій вклад у сучасне казкотворення вносить член НСПУ Євген Безус, відомий своїми віршами, піснями і книгами прози.

Безус Євген Федорович. Казочка про дідуся-паровоза та хлопчика Микитку : для дітей дошк. та мол. шк. віку / Є. Ф. Безус. – Дніпропетровськ : Пороги, 2008. – 7 с.

Свого часу Євген Федорович на першу двомовну казочку „Про Дідуся-Паровоза та хлопчика Микитку“ отримав багато схвальних відгуків. Були і кпини, бо один скептик приплів до реставрованого залізничного трудівника ще й стару поштову скриньку. Її, мовляв, погнуту, деформовану, автор має намір прославити в наступній казці… Але ж казочка сподобалася онукові й він почав вимагати продовження. Тим часом цей казково-залізничний твір надрукувала обласна газета „Зоря“, а згодом і галузева всеукраїнська „Магістраль“. Не забарилась і редакція електронного видання „Дерево казок“, бо вже в 36-му випуску Дідусь-Паротяг Безуса басовито загудів на всю округу…

До книги увійшли розповіді про неймовірні пригоди Дідуся-Паротяга, Електрички, Тепловоза, пасажирами яких стали онуки і дорослі, вихованці дитсадків.…З твердої обкладинки на нас доброзичливо дивиться усміхнений, відремонтований рейковий перевізник. Здається, він запрошує: „Поїхали!, Але спершу прочитай Що тут пишуть про мене…“

Вітаємо Євгена Федоровича із ще одним творчим доробком, а також юних читачів з гарним подарунком – циклом свіжих казочок. До речі, Євген Федорович пообіцяв подарувати по одному примірнику книжки всім навчальним та дошкільним закладам міста.

Микола ФЕДОРОВИЧ

м. Верхньодніпровськ

Дніпропетровської обл.