|
Читай про рідний край : Хрестоматія дитячої літератури українських письменників Волині / упоряд.: М. І. Мартинюк, Л. П. Мартинюк; худ. І. О. Романюк. Луцьк: ПВД «Твердиня», 2026. 672 с.
Дитяча література Волині: концептуально-аналітична візія Миколи і Лариси Мартинюків Колоритність і багатогранність національній дитячій літературі забезпечує поєднання творчих здобутків письменників різних регіонів. Важливо осмислити й проаналізувати специфіку кожного компонента, щоб побачити тенденції формування унікальної палітри української літератури для дітей та юнацтва на різних етапах її становлення і розвитку. Саме таку місію виконує навчальне видання «Читай про рідний край: Хрестоматія дитячої літератури українських письменників Волині», упорядковане кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри філології Луцького педагогічного інституту Волинської обласної ради Миколою Мартинюком та вчителькою-методисткою, спеціалісткою вищої категорії Луцького ліцею №1 Луцької міської ради Ларисою Мартинюк. Це не просто збірка текстів, а масштабний культурно-освітній проєкт, який уперше концептуально репрезентує художню творчість письменників Волинського краю для дітей і юнацтва у максимально повному обсязі. Безперечною заслугою упорядників є не лише ретельний добір художніх текстів, а й створення цілісної концепції видання. Наукова компетентність, педагогічний досвід і глибоке знання літературного процесу дозволили їм підготувати хрестоматію, що поєднує академічну якість, методичну доцільність та значний виховний потенціал. Книгу відкриває ґрунтовна передмова – «Формування канону класичної української дитячої літератури: волинський текст і контекст». У ній автори розмірковують про історію становлення українського дитячого читання, починаючи від перших читанок Маркіяна Шашкевича, «Букваря южнорусского» Тараса Шевченка та праць Олександра Духновича. Особливе місце у формуванні канону дитячої літератури заслужено відводять Олені Пчілці – видатній письменниці, редакторці та засновниці журналу «Молода Україна». Надзвичайно важливим є осмислення поняття літературного канону. Упорядники переконливо доводять, що канон дитячого читання – це не випадковий перелік творів, а система культурних, моральних та естетичних орієнтирів, яка формується впродовж поколінь. Додам, що поняття канону – одне з основних понять літератури (мистецтва), «сукупність обов’язкових для певного періоду правил та прийомів, зразок досконалості, найвищий критерій естетичної цінності, що формується шляхом перетворення художньої семантики та символіки на еталонну» (Ю. Ковалів). Літературний канон чи канон у літературі усталено трактують як сукупність художніх творів, визнаних класичними, тобто взірцевими, художньо вивершеними. Волинський текст у хрестоматії постає не як локальне чи вузькорегіональне явище, а як органічна частина загальноукраїнського літературного процесу. Автори простежують тяглість традиції від класики – Олени Пчілки та Лесі Українки – до сучасних письменників, показуючи, як змінювалися теми, художні форми та підходи до дитячого читача. Водночас вони слушно наголошують, що канон не є застиглою структурою: він постійно розвивається, відкривається до нових імен, жанрів і сенсів, але незмінно зберігає свої основні цінності – національну ідентичність, гуманізм, зв’язок із фольклорною традицією та виховання любові до рідного краю. Саме тому хрестоматія є не лише зібранням текстів, а й спробою осмислити місце дитячої літератури Волині у формуванні сучасного українського культурного простору. Микола та Лариса Мартинюки звертають увагу на той факт, що «Молода Україна» стала масштабним українським дитячим часописом, який утвердив дитяче читання рідною мовою як повноцінне культурне явище. На сторінках журналу друкувалися твори Лесі Українки, Бориса Грінченка, Олександра Олеся, Максима Рильського та багатьох інших письменників, які згодом стали класиками української літератури. Олена Пчілка сформувала цілісне бачення дитячої літератури як простору виховання національної свідомості, моральних цінностей і любові до рідного краю. «Молода Україна» дійсно «доводила, що літературне видання може і повинно бути справжнім рупором національної ідеї, як також – передових ідей світової культури. Вона виробила систему літературних форм та засобів, відповідних дитячому сприйняттю мистецтва» (с. 5). Важливими є принципи відбору авторів до хрестоматії. Упорядники сформували не випадковий перелік імен, а цілісну модель розвитку волинської дитячої літератури в загальноукраїнському контексті. Основним критерієм добору стала художня вартість творів, їхня відповідність віковим особливостям дитячої аудиторії та здатність формувати моральні, естетичні й національно-культурні цінності, а також зв’язок письменників із Волинським краєм. Видання побудоване за принципом «Класика – Світочі – Сучасники» й репрезентує творчість письменників Волині різних поколінь – від класики до сьогодення. У книзі представлено постаті митців, які стали знаковими для української дитячої літератури, зокрема Олену Пчілку, Лесю Українку, Василя Слапчука, Надію Гуменюк, Дару Корній, Йосипа Струцюка, Ігоря Павлюка та багатьох інших авторів, чия творчість становить вагому частину української літератури для дітей та юнацтва. Особливо цінним є те, що хрестоматія не лише знайомить читачів з художніми текстами, а й створює цілісний літературно-краєзнавчий контекст. Автори прагнуть подолати інформаційний вакуум щодо творчості письменників Волині, систематизувати та популяризувати літературну спадщину регіону. Видання має чітко вибудувану структуру, науково обґрунтовану методологію та значну практичну цінність. Упорядники спираються на сучасні літературознавчі концепції, глибокий аналіз історико-літературного процесу та багатий науковий матеріал. Саме тому хрестоматія є не лише навчальним посібником, а й важливим науково-методичним ресурсом. Важливо й те, що книга орієнтована на широку аудиторію: дошкільнят, учнів початкової школи, студентів педагогічних і філологічних спеціальностей, учителів, бібліотекарів, вихователів та батьків. Вона допомагає формувати читацьку культуру, національну свідомість і любов до українського слова з наймолодшого віку. Хрестоматія «Читай про рідний край» – важливий культурний міст між минулим і сучасністю. Вона зберігає й популяризує творчість письменників Волині, допомагає дітям пізнати рідний край через художнє слово та продовжує традицію формування українського дитячого читання, започатковану ще понад століття тому Оленою Пчілкою. А також це чудовий зразок того, як глибоко, використовуючи літературознавчий, історико-культурний та контекстуальний підходи потрібно аналізувати літературу рідного краю як сегмент загальнонаціональної літератури. Тетяна КАЧАК, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, дослідниця літератури для дітей та юнацтва.
|
Коментарі до статті