Участь в опитуванні взяли:

Уляна БАРАН, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса, президент Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, президент ГО «Вся Україна читає дітям», ініціатор проєкту «Першої книжки для малятка» українською мовою безкоштовно для усіх новонароджених діток України (проєкт на 100 років); Олександр ГАВРОШ, письменник; Олена ГЕРАСИМОВА, письменниця-дебютантка, редакторка; Оксана ДАВИДОВА, дитяча письменниця; Лариса ДЕМ'ЯНИШИНА, художник живописець, графік; Сашко ДЕРМАНСЬКИЙ, дитячий письменник; Жак ЖАБ’Є (справжнє ім’я – Олег Жовтанецький), дитячий письменник  та перекладач; Еліна ЗАРЖИЦЬКА, прозаїкиня, драматургиня, журналістка, громадська діячка, Золотий письменник України; Валентина ЗАХАБУРА, письменниця, шалена читака, бібліотекарка, мрійниця і мандрівниця; Олесь ІЛЬЧЕНКО, письменник, сценарист, живописець; Інна ІЩУК, письменниця, журналістка, керівниця секції дитячої літератури Одеської обласної організації Національної Спілки письменників України; Євгенія КАНЧУРА, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики Державного університету «Житомирська політехніка», член ради Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, співголова Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті Літератури НАНУ ім. Т. Г. Шевченка; Тетяна КАЧАК, доктор філологічних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, член IRSCL, Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва; дослідниця літератури для дітей і дитячого читання, організатор і промоутер дитячого читання, критик / рецензент книг для дітей і юнацтва; Віталіна КИЗИЛОВА, доктор філологічних наук, професор, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»; дослідниця літератури для дітей та юнацтва; Жанна КЛИМЕНКО, доктор педагогічних наук, професор кафедри методики викладання світової літератури НПУ імені М. П. Драгоманова; Саша КОЧУБЕЙ, дитяча письменниця, копірайтер; Кузько КУЗЯКІН (справжнє ім’я – Дмитро Кузьменко) дитячий письменник, ілюстратор; Ольга КУПРІЯН, дитяча письменниця, методистка Лабораторії дитячого читання НЦ «Мала академія наук України», редакторка сайту «BaraBooka. Простір української дитячої книги», оглядачка дитячих і підліткових книжок, авторка блогу «Читацькі нотатки Христі Нечитайко»; Галина МАЛИК (справжнє ім’я –  Галина Курій), письменниця; Мія МАРЧЕНКО, письменниця, перекладачка; Наталія МАТОЛІНЕЦЬ, письменниця, авторка молодіжного фентезі; Леся МОВЧУН, письменниця, мовознавиця, доктор філологічних наук, головна редакторка журналу для дітей «Крилаті»; Марія МОРОЗЕНКО, письменниця, голова Київської організації Національної спілки письменників України; Анастасія МУЗИЧЕНКО, письменниця, методистка лабораторії дитячого читання НЦ «МАНУ», експертка з дитячого читання в Просторі української дитячої книги «Barabooka», менеджерка і зв’язкова книжкових проєктів, літературна оглядачка; Олексій НАДЕМЛІНСЬКИЙ, одеський дитячий письменник; Лілія ОВДІЙЧУК, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри української мови та літератури Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, дослідниця літератури для дітей і дитячого читання, членкиня ЦДЛДЮ; Олена ОСМОЛОВСЬКА, письменниця, видавчиня, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри видавничої справи Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, директорка видавництва «Видавничий центр «12»; Євгенія ПІРОГ, письменниця, промоутерка дитячого читання; Наталка ПОКЛАД, поет, прозаїк, перекладач; Віра ПРАВОТОРОВА, дитяча письменниця, авторка віршів та оповідок для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; Ольга РЄПІНА, письменниця, психолог, дослідниця дитячої літератури; Галина РОДІНА, експерт Всеукраїнського рейтингу «Книжка року», рецензент книг для дітей і юнацтва, дослідниця літератури для дітей і дитячого читання; Роман РОСІЦЬКИЙ, трохи письменник і зовсім трішки ілюстратор; Віталія САВЧЕНКО, письменниця, казкарка; Олег СИМОНЕНКО, видавець книг для дітей, дослідник літератури для дітей і дитячого читання, організатор і промоутер дитячого читання, дитячий письменник, професійний покупець дитячих книг і рукописів; Ольга СІМОНОВА, директор Видавничого Дому «Розумна Дитина»; Слава СВІТОВА, дитяча письменниця, тренерка зі словесної майстерності та творчості, експертка з креативності, мотиваційна промовиця. Співзасновниця та кураторка видавничих проектів у видавництві Creative Women Publishing; Юля СМАЛЬ, письменниця, дослідниця літератури для дітей, популяризаторка науки; Анна ТРЕТЯК, дитяча письменниця, головна редакторка сайту «BaraBooka. Простір української дитячої книги»; Григорій ФАЛЬКОВИЧ, письменник, Голова київського культурно-просвітницького товариства імені Шолом-Алейхема; Роксана ХАРЧУК, письменниця, перекладачка, літературний критик, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України; Тетяна ЧЕРЕП-ПЕРОГАНИЧ, письменниця, журналістка, перекладачка, головний редактор журналу «Українська культура»; Оксана ШАЛАК, поетеса, етнограф, кандидат філологічних наук; Аліна ШТЕФАН, дитяча письменниця, журналістка, книжковий оглядач; Наталя ЩЕРБА, популярна дитяча письменниця, авторка бестселерів «Часодії», «Чароділ», «Лунастри» та «Фініста»; Таміла ЯЦЕНКО, доктор педагогічних наук,головний науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України, керівник авторського колективу чинних модельних навчальних програм «Українська література» та «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної)» для 5–6 класів закладів загальної середньої освіти; співавтор шкільних підручників літератури для 10,11 класів та 5 класу НУШ.

Назвіть найбільше значимі для Вас події в дискурсі дитячого читання за 1991–2021 рр. (поява премій, ресурсів, організацій, шкіл, проведення фестивалів, зміни в освітній, законодавчій сфері тощо).

***

«Книг стало значно більше! Це тішить. В 2004 в маленькому містечку для моєї дитини були доступні тільки якісь дешеві харківські поробки із гарними малюночками, але жахливими текстами».

***

«Найважливішою подією для дитячої книжки є зміна ставлення видавців і покупців до самої дитячої книжки. По суті, з упослідженого продукту «на аби», поганої якості, на поганому папері, з неприємним запахом і шрифтом, дитяча книжка перетворилася на красивий продукт, який приємно тримати в руках. Важливе також «книжкове життя» – презентації, фестивалі, премії».

***

«Кожен регіональний фестиваль, дякую їм: Черкаський, Маріупольський, Арсенал, Форум, Одеський, Дніпровський.

І кожен бібліотекар, дякую їм, що вони не просиджують сукні, а діють. Окрему установу виділяти не буду. Бо є бібліотеки, що не здобули гроші на ремонт, але бібліотекари там працюють круто. А є ті, які стали сучасними і як простір, і як колектив. Круто!»

***

«Не можу відповісти щось конкретно, бо фестивалі з’являються і зникають, державним чиновникам наплювати. Інститут книги так і не запрацював, як належить. Сумно».

***

«Популяризація книги в просторі за межами школи і бібліотеки, в несподіваних місцях».

***

«…поява літературних критиків у напрямку дитячої та підліткової літератури, які пишуть про дитячі книжки на більш-менш регулярній основі».

***

«Те, що імена наших письменників та ілюстраторів звучать за кордоном (Аґрафка, наприклад)».

***

BaraBooka. Простір української дитячої книги  (названа 24 респондентами, зокрема «Топ БараБуки» – 5-ма «…і як інформаційний ресурс, і як літературна агенція, і як навчальний проєкт для письменників, і як «Топ БараБуки»);

КЛЮЧ («Краща Література Юним Читачам») Національної бібліотеки України для дітей (названий 14 респондентами);

ЧИТОМО (названий 4 респондентами);

Букмоль (названий 3 респондентами);

сайт ЦДЛДЮ (Центр дослідження літератури для дітей і юнацтва);

«ЛітАкцент», зокрема рубрика «Літачок»;

сайт «Avtura.com.ua.: сучасна українська книгосфера»;

дитяча публічна онлайн-бібліотека «Читанка»;

електронна бібліотека Національної бібліотека України для дітей;

бібліотека української літератури «УкрЛіб»;

українська електрона бібліотека «Libruk»;

сайт «Мала сторінка»;

сторінка Facebook «Гуртик: письменники – дітям» Оксани Кротюк;

блог Facebook «Книжкове море»;

група Facebook «Сool дитліт із Марійкою та Андрійком»;

група Facebook «Читаємо книги разом із дітьми».

***

«…поява фестивалів як середовища для консолідації і тімбілдінгу письменників, відслідковування тенденцій, обміну досвіду тощо».

«Форум видавців» у Львові (названий 13 респондентами);

«Книжковий Арсенал» у Києві (названий 10 респондентами);

Міжнародний мандрівний науковий симпозіум «Література. Діти. Час» Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва (названий 6 респондентами; «Все це привернуло увагу науковців до дитячої літератури, до дискурсивного дослідження літератури для дітей та юнацтва як явища і персоналій»);

«Азбукове королівство магів і янголів» у Києві, Музеї книги та друкарства (названий 3 респондентами);

«ЧеБукФест» у Черкасах (названий 3 респондентами);

 «Зелена Хвиля» в Одесі (названий 2 респондентами);

«Вітер змін» в Артеку;

«Всеукраїнська книга на Одещині» в Одесі;

«Кальміюс» у Маріуполі;

 «Книжковий Миколай» у Херсоні;

 «Book Space» у Дніпрі;

 «Вся Україна читає дітям»;

«Дивокрай»;

«Олені Святого Миколая»;

Міжнародний симпозіум «Візуалізація образу дитини у літературі» (2007);

Книжкові виставки в Українському Домі;

зустрічі в Українському домі в Одесі;

зустрічі з авторами в Книгарні Кав'ярні м. Одеса. «Найбільше запам'яталися зустрічі з Володимиром Рутківським, Олександром Гаврошем, Олександрою Яворівською, Олексою Різниковим,  Оленою Скульською».

***

Діяльність Українського інституту книги – формування державної політики у книжковій галузі, проведення промоції книгочитання в Україні, підтримка книговидавничої справи, стимулювання перекладацької діяльності, популяризації української літератури. (названо 9 респондентами);

Діяльність Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва (ЦДЛДЮ), який акумулював наукові сили та об’єднав зусилля вчених, письменників, перекладачів, промоутерів книги для дітей (названо 5 респондентами);

Діяльність української секції IBBY на базі Національної бібліотеки України для дітей (названо 2 респондентами);

Діяльність мережі Книгарень «Є» (названо 2 респондентами);

Діяльність гуманітарної освітньої платформи LITOSVITA (названа 2 респондентами);

LITCENTR;

Приватні книгарні-кав’ярні;

«Gaude Polonia»;

«Translate Ukraine».

***

«Коронація слова» (названо 9 респондентами; «…виокремлення номінації для рукописів для дітей / підлітків»);

«Книга року BBC. Україна». (названа 5 респондентами);

«Еспресо. Вибір читачів» (названа 4 респондентами);

«Рейтинг Критика» (названа 3 респондентами);

«Корнейчуковска премія» (названа 3 респондентами);

Вручення Шевченківської премії Володимирові Рутківському (названо 2 респондентами; «…надало значимості історичній, патріотичній літературі для дітей»);

«Великий Їжак» (названа 2 респондентами);

Поява премії НСПУ імені Платона Воронька (названо 2 респондентами);

Інклюзивний літературний конкурс для дітей та юнацтва імені Дмитра Ружевича (названо 2 респондентами);

Рейтинг «Книжка року». Номінація Дитяче свято. (названо 2 респондентами);

«Книгоманія» (названо 2 респондентами);

Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (названо 3 респондентами);

Конкурс «Напишіть про мене книжку!» видавництва «Фонтан казок» (названо 2 респондентами);

Всеукраїнська літературна премія імені Всеволода Нестайка;

Літературна премія підлітків «Навиворіт»;

Державна премія «Українська книжка року».

***

«Щодо змін в освіті, важко говорити, бо для таких змін потрібні нові кадри з новою свідомістю. В масі я цього не спостерігаю. Але є видатні ентузіасти».

***

«Державні стандарти базової і повної середньої освіти (2004, 2011, 2013, 2020), програми з української і зарубіжної літератур орієнтовані на формування предметної (читацької) компетентності школярів, прилучення учнів-читачів до високохудожніх надбань класичної та сучасної літератури (української і світової)».

оновлення програм із літературного читання й української літератури в закладах загальної середньої освіти (названо 9 респондентами);

«Цьогоріч уперше було репрезентовано пілотний проект програми для НУШ «Українська література. 5-6 клас», створений авторським колективом, до якого увійшли вчені, які захистили докторські дисертаційні дослідження з проблем сучасної літератури для дітей та юнацтва (Т. Качак, В. Кизилова) та науковці-методисти, які поряд з літературознавчими працями, є авторами курсу «Дитяча література» та методики його викладання у закладах вищої освіти (Слижук О. А., Овдійчук Л.М., Дячок С.О) для майбутніх вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури»;

«Зміна шкільної програми, особливо з української літератури для 8 класу, в якій сучасна література для дітей переважає над класичними зразками дитячої літератури. Боротьба з так званими творами про жорстокість, стресовими книжками у шкільній програмі з української літератури».

«Нова українська школа» (названа 4 респондентами);

Проєкт «Живі письменники» (названий 4 респондентами);

запровадження в школах України предмета «Зарубіжна література», «…який відкрив широкі можливості для залучення учнів до читання шедеврів світової дитячої літератури в кращих українськомовних перекладах».

«Хрестоматія сучасної дитячої літератури» «…завдяки якій вчителі та батьки в усьому світі мають змогу познайомитися з сучасною літературою для дітей»;

***

Спроба зробити бібліотечні закупівлі більш прозорими, логічними та продуманими (названо 3 респондентами);

Відродження бібліотечної культури;

Ремонт і осучаснення бібліотек, перетворення їх на сучасні культурні центри – бібліохаби;

Робота Національної бібліотеки для дітей з міжнародними організаціями для популяризації українських письменників та їх видань.

***

Поява та потужний розвиток видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» та «Видавництва Старого Лева» (названо 3 респондентами);

Поява на початку 2000-х років нових видавництв, які спеціалізуються на літературі для дітей (названо 2 респондентами);

Підвищення уваги до видання книг для дітей і підлітків із боку «старих» видавництв;

Розвал видавництва «Веселка».

***

Вихід журналу «Соняшник» (названо 2 респондентами; «…послідовно друкував веселу, яскраву л-ру для дітей та повертав твори української діаспори»);

Дитячі журнали як явище, з яких починали більшість письменників та ілюстраторів («Барвінок», «Малятко», «Пізнайко», «Професор Крейд», «Стежка», «Крилаті»);

Переміщення в Україну видання журналу для дітей «Крилаті»;

Відродження щорічника «Література. Діти. Час».