Діана Вінн Джонс відома українській аудиторії насамеперед як авторка «Мандрівного замку Хаула» (в іншій транскрипції – «Гаула») – роману, що набув популярності завдяки анімаційній екранізації Хаяо Міядзакі (2004). Така рецепція творчості провідної представниці британського фентезі доби постмодернізму, оксфордської учениці Дж. Р. Р. Толкіна та К. С. Льюїса, доброї приятельки та, певною мірою, наставниці Ніла Ґеймана, зумовлена передусім політикою українських видавництв, що забезпечують ринок літератури для дітей та юнацтва. Так, у Видавництві Старго Лева (ВСЛ) у перекладі Андрія Поритко вже вийшла вся серія романів про чарівника Хаула: «Мандрівний замок Хаула» (2008, 2011 та 2014 роки), «Повітряний замок» (2018) та «Будинок безлічі шляхів» (2018). В 2019 році побачили світ перші переклади з іншої серії романів письменниці, присвяченої школі чарівника Крестомансі: «Зачароване життя» (пер. Віктора Шовкуна) «Дев’ять життів Крістофера Чанта» (пер. Оксани Самари). Всі романи Д. В. Джонс видаються ВСЛ в серії «Дивовижні світи», кваліфікуються як «фантастичні романи» та адресовані читачам середнього шкільного віку. Таким чином, стає очевидним принцип відбору творів письменниці, які перекладаються для українського читача [1]. Поштовхом для започаткування перекладів є анімаційний фільм Х. Міядзакі (також вдало перекладений українською та при цьому такий, що суттєво відрізняється від книжкового першоджерела), а картина світів Діани Вінн Джонс є, якщо судити з перекладених романів, суто дитячим (ранньо-підлітковим) фентезі, де описуюються пригоди дивакуватого юнака Хаула та кількох дітлахів, а також черговий магічний навчальний заклад, який у сприйнятті читача дублює поттеріану, хоча й створювався на два десятиліття раніше. Така картина української версії доробку письменниці є особливо прикрою, якщо брати до уваги те, що на українському книжковому ринку вона «компенсується» лише російськими перекладами таких глибоких психологічних творів як «Квартет Дейлмарка», цикл про маґідів, «Вогонь та болиголов» та ін. Аматорські українські переклади, попри гідний поваги ентузиазм авторів, жодним чином не компенсують цієї лакуни. Наявні українські видання творів Діани Вінн Джонс демонструють щиру зацікавленість перекладача, залюбленість у першеджерело та дбайливе ставлення до нього. Так, магістральна алюзія «Мандрівного замку Хаула» (поезія Джона Донна) ретельно відтворена у перекладі А. Поритка [5, c. 181], а твори про Крестомансі супроводжуються докладними примітками перекладача, які допомагають українським підліткам зрозуміти змістовне навантаження реалій англійського життя, важливих для сюжету книги[див. напр. c. 352-358]. Як зазначено вище, «Мандрівний замок Хаула» має декілька перевидань. Розроблене єдине графічне рішення палітурок (творча студія «Аграфка»), яке вигідно відрізняється від красивої, але візуально залежної від анімаційного фільма Х. Міядзакі обкладинки першого видання (худ Надія Ваджипова) [5]. Електронні книги, перевидання паперових та потужий резонанс – від докладних читацьких відгуків [14] до талановитих розробок уроків про Джона Донна [12] свідчать про неабиякий комерційний успіх українських перекладів творів Діани Вінн Джонс та зацікавленість аудиторії. Все вищезазначене дає право стверджувати наявність потужного потенціалу представлення доробку видатної британської письменниці на українському книжковому ринку. Проте, говорячи про перспективи видання Д. В. Джонс, важливо усвідомлювати не лише комерційний потенціал, але й значущість її спадщини саме для українського читача. Адже, Діана Вінн Джонс – це не лише Хаул та Крестомансі. Британська дослідниця творчості Д. В. Джонс Фара Мендлесон підкреслює значущість доробку письменниці для емоційного розвитку та індивідуації юнацтва, усвідомлення природи наративу та впливу слова на життя людини. «Вона вимагає від <своїх читачів> постійно переосмислення припущення, на якому базується кожен щасливий фінал» [15, с.193]. На думку Ф. Мендлесон, Діана Вінн Джонс докорінно змінює стандартизоване уявлення про дитячу літературу. Користуючись всім широким спектром художніх засобів, доступних метафоричному та міфопоетикальному інструментарію літератури фентезі, Діана Вінн Джон глибоко аналізує теми осмислення і війни, через вербалізацію травми (цикл «Квартет Дейлмарка» (Dalemark Quartet, 1975-1993) та, зокрема, роман «Чарівні шати» (The Spellcoats,1979)). Значне місце в її творчості посідає тема стосунків дитини й влади, від відторгнення сталого ладу, протидії несправедливому дорослому світові до відновлення гармонії у стосунках людини із землею. Цій темі присвячені романи з циклу про магідів «Змова Мерліна» (The Merlin Conspiracy, 2003) та «Глибокі таємниці» (Deep Secret, 1997), вже названий цикл «Квартет Дейлмарка» та ін. [7; 8]. Роман «Сила трьох» (Power of Three, 1976) демонструє новітнє усвідомлення дилеми свій / чужий та розуміння Іншого саме через оновлення погляду на світ та реактуалізацію архитипових ролей [11]. На мою думку, саме ці романи є важливими для сучасного українського читача, для молодої людини, яка зростає за часів війни та усвідомлення ідентичності. Надзвичайно важливим для розвитку особистості та розуміння шляху індивідуації є роман-дорослішання «Вогонь і болиголов» (Fire and Hemlock,1984), заснований на інтертексті англійських межових балад [10]. Усвідомлення сутності примусового наративу[15, c. 47], занурення читача до культурного субстрату фольклору [9] та скарбів світової культури [13] – все це є беззаперечним аргументом на користь глибшого представлення доробку Діани Вінн Джонс у царині українського перекладу літератури для дітей та юнацтва.
ЛІТЕРАТУРА:
Євгенія КАНЧУРА, м. Житомир.
|
Коментарі до статті