«Час війни» (2014 – 2024 рр.) у рефлексії українських дитячих письменників

Ірина ТАРАНЕНКО

Що саме Ви могли б окреслити для себе як «досвід війни»? Чи змінив він (а якщо змінив – то як саме) Вашу письменницьку індивідуальність?

«На мою думку, зараз я можу трактувати «досвід війни», як зміни, які війна та її наслідки викликали в нас як у суспільстві та, водночас, окремо для кожної особистості. Цей досвід є далеко не завжди позитивним, адже ми усі переживаємо постійне відчуття небезпеки як фізичної, так і моральної. Утім, досвід війни також показав і сильні сторони нашого суспільства, встановив правильні пріоритети (принаймні для свідомої частини країни) та задав нові культурні тенденції, що творять мистецьке сьогодення України. 

Ці ж зміни та оновлені тенденції ми можемо спостерігати в письменництві. Як авторка проєкту «Книга-мандрівка. Україна», велика частина якого складається саме з видавництва книг, можу сказати, що досвід війни відбивається і на письменницькій індивідуальності. Без сумніву, тепер ключовою темою, про яку ти хочеш, чи радше, можеш говорити, є війна або ж вплив війни на життя нашої країни. Саме ця тема тепер видається найважливішою й стає пріоритетною. 

Окрім цього, досвід війни створив потребу говорити більше про історію України, нашу культуру, особливості, які відрізняють нас від інших народів тощо. Усе це тепер впливає на індивідуальність тих, хто причетний до письменницької, видавничої чи будь-якої творчої діяльності».

Чи писали Ви для дітей про війну загалом і російсько-українську війну зокрема? Чому ця проблематика у літературі для дітей і юнацтва для вас важлива/не прийнятна?

«Проєкт «Книга-мандрівка. Україна» початково був створений задля збереження та популяризації української історії серед дітей та для прививання любові до пізнання батьківщини серед школярів. Відтак, кожна книга проєкту «Книга-мандрівка» більшою чи меншою мірою є відповіддю на війну, що Росія розпочала і в 2014, і в 2022 році.

До повномасштабного вторгнення ми створили видання «Книга-мандрівка. Україна» та «Книга-мандрівка. Незалежні», що описували Україну, її культуру, регіональні особливості, а також шлях незалежної України, починаючи з 1991 року до 2022. Звичайно, що на сторінках цих книг можна знайти чимало згадок про війну, адже це та частина нашої історії, яку неможливо викреслити і не можна забути.

Але особливе місце в нашому проєкті займає «Книга-мандрівка. Нескорені», яка є книгою винятково про війну. На її сторінках у легкій формі ми розповіли дітям про перший рік повномасштабного вторгнення. Там ми зібрали всі найважливіші події, гіркі втрати та визначні здобутки, навіть меми чи жарти, які вже стали історією. Ця книга стала своєрідною енциклопедією про 2022 рік для школярів. Ми мали на меті доступно пояснити дітям, що відбувається в нашій країні, адже документація історії України, збереження культури та цінностей є головною метою нашого проєкту».

Які книжки про війну для дітей і юнацтва справили на Вас особисто найсильніше враження?

«Зараз можна знайти чимало книг, які стали «щоденниками війни» як від дорослих, так і від дітей. Кожна з таких книг є непересічним унікальним досвідом її автора чи авторки. Такі суб’єктивні та унікальні переживання й спогади мають обов’язково знайти своє місце в українських книгарнях, адже це є своєрідною документалістикою, яка і визначає те, як про цю війну говоритимуть наступні покоління. 

Якщо варто виокремити одну книгу, яка справила найбільше враження на мене, то не можу не згадати книги мого колеги та доброго знайомого Олександра Михеда. Першою на думку спадає книга «Позивний для Йова». Це книга, яку автор почав писати на початку повномасштабного вторгнення. У ній упродовж року Олександр описував власні переживання та досвід від війни. На мою думку, це чудовий приклад есеїстики, яка торкає душі і є водночас зрозумілою та знайомою для кожного українця, адже ми всі переживали те ж.

Ще одна книга Олександра Михеда, яка мені до вподоби, це «Котик, Півник, Шафка». Книга написана на основі трагедії, яка сталася у Бородянці, коли російський обстріл зруйнував цілий будинок. Утім, врятованими лишилися усім відомий бородянський півник, шафка та котик. Саме про них і розповідається у книзі. На мою думку, саме така подача робить історію доступнішою для дітей, але водночас закладає потрібні цінності у дитячі серця».