«Час війни» (2014 – 2024 рр.) у рефлексії українських дитячих письменників Валентина ЗАХАБУРА Що саме Ви могли б окреслити для себе як «досвід війни»? Чи змінив він (а якщо змінив – то як саме) Вашу письменницьку індивідуальність? «Досвід війни – втрата, загибель друзів. Безкінечне хвилювання за чоловіка, який доброволець. Вибухи поруч. Розуміння екологічної катастрофи. Постійний знервований стан і підвищена забудькуватість. Дуже важко налаштуватися писати світле для дітей. Бо навіть про темні часи можна й потрібно писати зі світлом, а для цього – знаходити його джерело в собі».
Чи писали Ви для дітей про війну загалом і російсько-українську війну зокрема? Чому ця проблематика у літературі для дітей і юнацтва для вас важлива/не прийнятна? «Писала і писатиму. «Лео-Фу, або Я народився собакою» (сучасна), «Принцеса зі старого маєтку» (польські повстання проти Російської імперії). Украй важлива проблематика, бо діти ростуть у війні, це для них реальність і сьогодення, як для «Цуцика» В. Запеки. Потрібно показувати, що ця реальність не назавжди і в ній також є місце дружбі, любові, радості».
Які книжки про війну для дітей і юнацтва справили на Вас особисто найсильніше враження?
«Лист другу, який в полоні» та «Щоденник військового льотчика» А. Екзюпері (не дитяче, але підліткове), «Кола Брюньон» Р. Роллан, «Щоденник Анни Франк», Дж. Бойн «Хлопчик у смугастій піжамі». Українські всі твори про війну О. Гончара і О. Довженка – я їх любила в середній школі. Сучасні: «Привидуся» О. Давидова, «Пси, які приручають людей» О. Максименко, «Тор – тракторець, що тягне танк» О. Русіної. Надзвичайно сильна «Незламні мураші» Л. Ніцой».
Які державні програми та громадські ініціативи з промоції читання в «час війни» Ви знаєте? До яких долучалися? Що саме вважаєте найбільше доцільним і дієвим для промоції читання серед дітей України на сьогодні? «Чесно скажу, що просто працюємо в бібліотеках з максимальною віддачею. Проводимо адаптаційні читання, читання про емоції для маленьких читачів і це все входить в якісь державні програми також, але не в них суть. Бо ми є і організаторами, й виконавцями. Для промоції:
|
Коментарі до статті