Щодо Обговорення Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі від 15 жовтня 2010 р. у м. Львові та Наказу Про затвердження Концепції літературної освіти від 26 січня 2011 р.

У зв’язку з тим, що Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва, разом з Управлінням освіти Львівської міської ради проводив громадське обговорення «Концепції літературної освіти України» за безпосередньої участі її співавтора, – проф., д.філ.н. Ніколенко О. М., ми хочемо висловити і свою позицію щодо «Проекту», який нам був представлений від 15 жовтня 2010 р. та щодо його завершальної форми як додатку до «Наказу», який був затверджений Міністром від 26 січня 2011 р.

         «Проект», який презентувала проф. Ніколенко О. М. від імені усієї авторської групи упорядників Концепції, був в основному підтриманий учасниками засідання, серед яких були присутні представники Управління, провідні методисти м. Львова, вчителі, літературознавці, перекладачі, письменники, а також журналісти (про перебіг обговорення інформація була надіслана, зокрема, у редакцію газети «Українська література в школі», а також надана радіо- і тележурналістам (повідомлення про перебіг обговорення прозвучали в ефірі радіо «Львівська хвиля»).

Під час обговорення «Проекту», учасники Круглого столу погодилися із тим, що Літературна освіта України потребує на сьогодні кардинальних змін, оскільки її сучасний стан провокує швидше за все розвиток «інфантильної» особистості, аніж заохочує до «окультурення» через літературу.

    Проте, обговорювана редакція Концепції містила окремі тези, які викликали активний спротив учасників обговорення. Насамперед, це стосувалося:

·        Було зазначено, що формулювання «…, різних народів України» суперечить Конституції України, де сказано «український народ» і взагалі не вживається форма множини.

·        Учасники Громадського обговорення не погодились із тим, що вивчення літератури в 11-річній загальноосвітній школі має «забезпечити розкриття гедоністичної функції літератури», оскільки цей термін означає задоволення тілесних чуттів.

·        Також учасники дискусії не до кінця погодилися з тим як в Концепції сформульовані дидактичні принципи вивчення, оскільки вони відображають застаріле бачення навчального процесу.

·        Недоцільним видалося включення до навчального процесу елементів, які утруднюють розуміння і засвоєння навчального матеріалу («вивчення художньої літератури в загальноосвітніх закладах України здійснюється на підставі оригінальних (українських та іншомовних) текстів, а також перекладів (при вивчені світової літератури»), оскільки «робота з художніми текстами мовою оригіналу», особливо, коли ні вчителі, ні учні нею досконало не володіють, – фактично неможлива і реально «гальмує» процес розуміння творів. А зрозумілий учням виклад основ теорії і практики перекладу не завжди доступний навіть для філологів-студентів ВУЗів, і значно перевищує можливості сприйняття середнього учня загальноосвітньої школи.

·        Серед інших, досить відносним було питання щодо цілісного підходу вивчення художніх творів. Воно викликало різні думки і вагання, проте, це питання залишилося за практиками.

Учасники обговорення підтримали, зокрема, такі моменти у проекті Концепції:

·        Актуальність нової Концепції викликана, у тому числі, потребою виховання національно свідомого покоління та розширенням зв’язків України з іншими країнами та орієнтацією на входження до Євросоюзу. Ці настанови жодною мірою не відображені у Наказі.

·        Учасники дискусії висловилися за оптимізацію кількості художніх текстів і теоретичного матеріалу, за умови забезпечення цілісного і послідовного засвоєння навчально-виховного матеріалу на уроках літератури, можливістю розвитку аналітичного мислення щодо прочитаного, відповідно, розвитку комунікативних здібностей та діалогічного мовлення в учнів.

·        Автори наголосили на тому, що належну увагу при виборі тем та текстів потрібно приділяти з огляду на вікові особливості учнів. Зокрема, Центр однозначно підтримав наступне положення, яке не було включене  в остаточну редакцію Наказу:

«Курс літератури в 5-7 класах має будуватися на підставі проблемно-тематичного принципу. Програми з літератури на цьому етапі не повинні бути надто обтяжливими. Вікові особливості учнів не дозволяють їм сприймати складні філософські твори. Не слід перевантажувати програми з літератури 5-7 класів і творами давнини, адже ця вікова категорія дітей більше цікавиться тим, що ближче їхнім інтересам. Основну увагу в 5-7 класах слід зосередити на вивчені творів сучасної дитячої літератури, а також золотого фонду дитячої класики різних жанрів. Актуальна проблематика художніх творів має сприяти процесу виховання дітей, формуванню в них моральних якостей. Художня література містить у собі потужний потенціал для прилучення учнів до національних традицій, для формування в них почуття гордості за українську мову й літературу, за мови й літератури національних меншин України в суцвітті культурних надбань людства» (Проект від 15 жовтня 2010 р.).

На момент представлення проекту, в цілому, учасники дискусії погодились із тим, що нова Концепція літературної освіти в Україні, яка передбачає реальні інтереси зростаючого читача є необхідною.

На жаль, неврахування наших побажань і вилучення із документу саме тих моментів, які були принциповими для «одобрення» Проекту Учасниками Обговорення від 15 жовтня 2010 р. у м. Львові, ставить під сумнів серйозність ставлення відповідальних чиновників Міністерства Освіти Науки Молоді і Спорту до публічного обговорення Концепції літературної освіти як такого.

Це свідчить також про те, що в оприлюдненій Концепції від МОНМС України допущенні фальсифікації: У ключових положеннях (положення, зокрема, про українську літературу, національну ідентичність, євроінтеграцію та ін..) вона суттєво відрізняється від тексту Проекту Концепції, який виносився на обговорення від 6 червня 2010 р. і від того тексту, який обговорювався на засіданні Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва і Управління освіти Львівської міської ради від 15 жовтня 2010 р. Окремі положення Концепції, яка додається до Наказу від 26 січня 2011 р., є дискримінуючими відносно української літератури і відображають політичні погляди Міністра освіти Д. Табачника.

Таблиця принципових відмінностей

Оскільки остаточна редакція Концепції, наведена в Наказі № 58, не може бути прийнятною з огляду на культурну та національно свідому позицію освітянської еліти України,, Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва пропонує переглянути її основні положення, взяти за основу Проект Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі, представлений авторською групою (д.філол.н., проф. Ніколенко О.М. (Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка), д.пед.н., проф. Мірошниченко Л.Ф. (Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова), д.філол.н., член-кор. НАН України Сулима М.М. (Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України), д.філол.н., проф. Кавун Л.І. (Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького), головний спеціаліст департаменту загальної середньої  та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Таранік-Ткачук К.В.) і допрацювати її в альтернативний спосіб, зокрема, в узгодженні із провідними освітянами та фахівцями з літератури та викладання літератури в Україні та членами Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, більшість яких є спеціалістами в історії розвитку дитячої літератури в Україні.

Реформа в літературній освіті України є необхідною, і тепер потрібно спільними зусиллями представити гідну Концепцію, але вже із врахуванням справді інтересів України, а не «старшого брата» чи «антиукраїнських» представників чинного її уряду, тт. із врахуванням пріоритету національних цінностей і необхідності виховання свідомого покоління громадян України.

7.02.2011р., Львів

З повагою,

Уляна Гнідець,

Президент Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва