Зірка Мензатюк, дитяча письменниця:

 «КЛЮЧ» мені дуже цікавий насамперед фаховістю та глибиною аналізу нових книжок (творів), виданих для дітей. Власне заради «КЛЮЧа» я підключила Інтернет, тому що мої колеги читали «КЛЮЧ» та обмінювалися враженнями; а коли там ще й з'явилася рецензія на мій «Квітник» – то це вже я не могла ніяким чином устояти перед благами цивілізації…

Щодо розвитку: було б дуже корисно, якби «КЛЮЧ» уміщував коротенькі повідомлення про вихід книжок для дітей у різних видавництвах, особливо в обласних центрах. Колись, ще у час свого шкільного дитинства, я любила такі повідомлення у газеті «Друг читача»: вони зорієнтовували, що треба шукати в книгарнях. Хоч як я намагаюся вслідкувати за літературними новинками для дітей, повною мірою це не вдається. Якщо книги найпомітніших видавництв представляються на книжкових ярмарках, то новинки дрібніших видавців, особливо з областей, лишаються невідомими і недоступними навіть у столиці. А дізнавшись про них, скажімо, в «КЛЮЧі», вже б шукала спосіб роздобути те, що найбільше зацікавило. Принаймні знала б, що хто з колег написав.

Усі запропоновані проекти мені видаються цікавими й потрібними. Обома руками голосую за Рейтинг. Адже рейтинги, які проводяться у рамках книжкових ярмарків, здебільшого оцінюють здобутки видавців і меншою мірою – якість тексту, його художню цінність, виховну й пізнавальну значимість.

Допомогти можу написанням рецензій, якихось своїх міркувань про стан справ у дитячій літературі (якщо вони будуть цікаві для «КЛЮЧа»)».

Марина Павленко, дитяча письменниця, кандидат педагогічних наук, доцент Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

«КЛЮЧ» мені цікавий тим, що це сайт, де подається аналіз сучасної дитячої книжки. Бракує на «КЛЮЧі» хіба одного — динамічнішого поповнення матеріалами, але розумію, що це залежить від багатьох зовнішніх чинників.

Підтримала б рейтинг видань для дітей і Клуб студентів.

По змозі надаватиму: рецензії на нові книги та журнальні публікації,  наукові та методичні статті щодо питань літератури для дітей, а також відомості про рецензування видань для дітей у регіонах».

Емілія Огар, професор Української академії друкарства, член Міжнародного товариства дослідників дитячої літератури (IRSCL):

 «КЛЮЧ» цікавий мені як ресурс, що має на меті обговорювати близькі мені з фахового боку проблеми. Рубрики продумані, дають можливість охопити  широкий спектр питань, що  пов’язані із загальним задумом. Як у будь-якого Інтернет-ресурсу, проблема «КЛЮЧа» в постійному оновленні контенту.    

З пропонованих проектів мені цікаві насамперед акції, безпосередньо спрямовані на промоцію читання і книги: рейтинг видань для дітей і Клуб студентів.

Щодо допомоги, то, за можливості, можу надати матеріали фактично за всіма пропонованими позиціями».

Марія Морозенко, письменниця, ведуча культурологічної студії «Духовність української родини» (Національний музей літератури), редактор україномовної версії журналу «Апельсин».

«КЛЮЧ» тим і цікавий, що відкриває за «прямим призначенням» потайні двері у світ думок, нових вражень, суперечностей, як пошуку істини, цікавого пізнання (з боку читачів) і відповідального осмислення своєї ролі у процесі творення літератури нової доби (для авторів).

Найбільш продуктивним нині, як на мене, є час двосторонньої дії – дискусійного спілкування, як виходу із площини безнадії та згуртування задля відстоювання духовного простору нації, і, водночас, проведення розгорнутої прокламації якісної літератури.

До розділів КЛЮЧа слід би додати «Книжкові раритети» – розповіді про духовні набутки, унікальні українські книги (наприклад, Пересопницьке Євангеліє тощо). 

Усі запропоновані проекти цікаві, та першочерговими видаються науково-практичний щорічний семінар і рейтинг видань для дітей.

Можу (при можливості) надавати рецензії на нові книги та журнальні публікації, наукові та методичні статті щодо питань літератури для дітей, а також матеріали до розділу «Персоналії».

Тетяна Щербаченко, літературний критик, автор дитячих книжок.

«КЛЮЧ» мені дуже цікавий. Насамперед перспективою зібрання наукових статей у галузі дитячої літератури. Вважаю це головною родзинкою та чи не найважливішим напрямком розвитку ресурсу. Але й кожен розділ теж цікавий.

Я вважаю, що більше ми говоритимемо про дитячу українську літературу, що більше буде таких ресурсів, то краще. А що їх зараз обмаль, то «КЛЮЧ» має всі шанси стати «флагманом».

Розділи ресурсу дуже добре продумані. Тепер слід невтомно працювати над наповненням. Тобто, поки що не вистачає кількісного наповнення. Втім, одній людині це важкуватоJ. Так що, пані Наталі – велика шана за роботу та наполегливість.

Я б залюбки підтримала всі напрямки. Нарешті з’явилася перспектива робити щось і в столиці. Бо їздити до Львова на заходи – не наїздишся J! Ідея з відкритими уроками дуже цікава…

Я готова надавати: рецензії на нові книги та журнальні публікації; вихідні дані та тексти рецензій на видання для дітей, опубліковані у Вашому регіоні; дані про людей, котрі працюють в царині книговидання для дітей (для формування розділу «Персоналії»).

Ніна Даценко (Сало), письменниця, журналістка, автор передачі «Твій друг – книга» (Перша програма Національного радіо):

«КЛЮЧ» цікавий насамперед тим, що інформацію тут подають професіонали, а не аматори, як на усіх інших. Відтак, інформації з КЛЮЧА можна довіряти, попри те, що вона узята в Інтернеті.

Щодо організації ресурсу, то вже зараз, при невеликому наповненні сайту, є проблема відсутності алфавітного покажчика творів та авторів книг, що вже відрецензовані. Для того, щоб побачити першу з «Книжкових   новинок», необхідно перегортати по сторінці, хоча в силах комп’ютерних майстрів зробити одну сторінку переліку з гіперпосиланнями на кожен матеріал.

Також мені не подобається колір шрифту, брунато-червоно-коричневий на блідо-рожевому фоні, що використаний для КЛЮЧА. Це поєднання трохи напружує зір. Якщо інформації буде багато і цікавої, очі будуть швидко стомлюватися[1]. Це щодо зорового сприйняття.

Розвиватися необхідно у бік наповнення сайту: а) рецензіями на не тільки нові, але, взагалі, – українські книги для дітей; б) розповідями про письменників, можливо, – публікуванням розповідей (статей) самих письменників. Необхідно також мати портретну галерею українських дитячих письменників.

Особисто мені не вистачає великих (повних) біографій письменників – часто неможливо знайти біографії навіть відомих і знаних майстрів слова. У бібліотеках пропонують статті кількарічної (а то й кількадесятиричіної!) давності, часто це невеликі інтерв’ю з автором. І все, більше інформації немає!

Також непогано було б мати наукові дослідження з інститутів, університетів[2].

Першочергово підтримала б ідею рейтингу видань для дітей і науково-практичного щорічного семінару.

Можу допомогти з рецензуванням нових книг і журнальних публікацій, збором даних для формування розділу «Персоналії». Можу також створити портретну галерею дитячих письменників».

Тетяна Качак, кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та методики початкової освіти Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

«Особисто мені «КЛЮЧ» цікавий розвідками наукового характеру (зокрема електронними версіями статей із збірників, яких немає в обласних та університетських бібліотеках), обговоренням цих праць і нових видань для дітей. Тут розміщено шикарні рецензії на тексти для дітей.

Очікую на КЛЮЧі ґрунтовних осмислень теорії та історії літератури для дітей та юнацтва, класифікацій (хоча б умовних), узагальнень, побудову справді наукового дискурсу літератури для дітей.

Із проектів, я б підтримала: науково-практичний щорічний семінар, мереживі всеукраїнські конференції читачів із дитячими письменниками та Клуб молоді.

Також ми з колегами могли б запропонувати: рецензії на нові книги та журнальні публікації, а також наукові, методичні статті щодо питань літератури для дітей (не лише власні, а й опубліковані в малодоступних виданнях Вашого регіону).

Анна Третяк, аспірантка кафедри літератури та іноземних мов Національного університету «Києво-Могилянська академія»:

«Особисто мені «КЛЮЧ» надзвичайно цікавий. Кілька років тому я почала досліджувати дитячу літературу і була засмучена відсутністю в Україні потужної літературознавчої традиції в цій галузі. Теоретичний матеріал, якого критично бракує, шукала серед англомовних і польських джерел. Тому, поява такого ресурсу, який зі свого боку стимулює наукову діяльність, мене надзвичайно тішить.

Наразі перечитала усі представлені на КЛЮЧі наукові розвідки, сподіваюсь, їх із часом буде усе більше. Проте, рецензії на сучасні твори дитячої літератури також є актуальними. Тож варто розвивати усі обрані напрями діяльності.

Мені здається необхідним щорічний науково-практичний семінар, але не менш нагальним є вивчення зворотної сторони, тобто, читацького попиту. Тому і рейтинг КЛЮЧового видання, і зустрічі з молоддю не є зайвими.

Я зараз працюю над кандидатською роботою, досліджую українські та польські підліткові романи міжвоєнного двадцятиліття (1918–1939). З цього приводу активно вивчаю польські та українські теоретичні доробки, скоро готуватиму до друку статті. Таким чином, якщо є попит, можу презентувати надбання польського літературознавства у цій галузі. Окрім цього, можу переробити у вигляд статті результати магістерського дослідження (зокрема, надати компаративне зіставлення двох редакцій «Тореадорів з Васюківки», яке я вже усно презентувала на конференціях в Україні та Польщі). За умови успішного завершення кандидатського дослідження також планую поділитися досягнутим».

Тарас Полковенко, кандидат філологічних наук, асистент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка: «Народна проза як чинник формування особистості».

«КЛЮЧ» — це певна конструктивна ідея, котру треба розвивати та виходити на вищий рівень.

«КЛЮЧ» може стати своєрідним центром, навколо якого будуть об'єднуватися автори, котрі пишуть для дітей, літературознавці, видавці та інші професіонали.

Всі запропоновані до втілення ідеї повністю підтримую та прошу інформувати мене й надалі про Ваші заходи.

Зі свого боку, можу писати рецензії на нові книги та журнальні публікації, надавати наукові статті про літературу для дітей, збирати дані про людей, котрі працюють у царині книговидання для дітей».

Оксана Шалак, поет, кандидат філологічних наук, фольклорист:

«КЛЮЧ» мені цікавий. Зокрема, уважно читаю рецензії на книжки для дітей. Гадаю, ресурс розвивається у правильному напрямку. Тому звертати з цієї дороги не слід!

Готова підтримати ідею науково-практичного щорічного семінару та Клубу молоді. Також можу надавати вихідні дані та тексти рецензій на видання для дітей, а також дані про людей, котрі працюють в царині книговидання для дітей.

Вольштейн Світлана, аспірантка кафедри теорії та практики перекладу німецької мови ФЛ НТУУ «КПІ»:

«КЛЮЧ» акумулює неймовірно багато корисної інформації та не дає «випасти» з поточної наукової дискусії у галузі дитячої літератури

Щодо покращення ресурсу, то було б зручно отримувати новини від «КЛЮЧа» на імейл, але це технічне. Стосовно матеріалу – мені як перекладачці цікаві були б перекладацькі форуми, воркшопи тощо

Всі запропоновані проекти надзвичайно цікаві! На жаль, не зможу поки брати участь у конференціях, але всі без винятку перераховані напрями корисні. Якщо йдеться про інформаційну підтримку, то готова надавати наукові та методичні статті щодо питань літератури для дітей, повні тексти авторефератів дисертаційних досліджень у галузі літератури для дітей, вихідні дані та тексти опублікованих рецензій на видання для дітей».

Галя Павлишин, дитяча письменниця, художник-ілюстратор:

            «КЛЮЧ» для мене цікавий тому, що мені цікаві всі проекти, пов’язані з дитячою літературою. Як письменникові, найбільше до вподоби читати статті колег по перу у рубриці «Слово письменникові».

Гадаю, варто додавати більше книжок до рубрик «Знакові» та «Забуті книжки». Також із нетерпінням чекаю на появу розділу «Персоналії».

Із проектів першочерговими мені видаються рейтинг видань для дітей і мереживі всеукраїнські конференції читачів із дитячими письменниками.

Можу надавати дані про людей, котрі працюють в царині книговидання для дітей і матеріали щодо специфіки роботи з текстами для дітей у школі та вузі.

Юля Смаль, дитяча письменниця, учитель, журналіст: 

«КЛЮЧ» мене зацікавив, хоча поки не розібралася з тонкощами реєстрації та роботи в ньому J.

Розділи цікавлять всі, а хороших матеріалів ніколи не буває достатньо.

Підтримую всі ідеї, але мені особисто цікаві: семінар, мережеві всеукраїнські конференції та клуб студентів.

 Можу спробувати допомогти у всьому (зокрема, щодо Волині, Луцьку і не тільки)».

Ірина Константінова, редактор Кіровоградського обласного радіо, дослідник літератури для дітей:

«КЛЮЧ» цікавий тим, що комплексно розглядаються питання, пов‘язані з дитячою літературою та висловлюється багато думок, підтриманих аргументами. Це важливо для всіх, хто займається вивченням галузі дитячих видань. Щодо розділів, то мені поки вистачає всього.

З проектів підтримала б насамперед Клуб студентів, який, гадаю, можна поєднати з науково-практичним щорічним семінаром, а також мереживі всеукраїнські конференції читачів із дитячими письменниками.

Допомогти можу як рецензіями, так і статтями та даними до розділу «Персоналії».

Наталя Блохіна, старший викладач Київського університету імені Бориса Грінченка:

«КЛЮЧ» є інтернет-ресурсом, до якого я щотижня  звертаюсь сама та спрямовую студентів, у яких викладаю літературу для дітей. Корисними є рубрики «Новинки літератури», «Знакові книжки» та «Забуті книжки».

Особисто мені бракує методологічних матеріалів.

Попри те, що «КЛЮЧ» є «про-українськи» орієнтованим проектом, мені ціково було б дізнаватись про дослідження закордонних колег-дослідників.

Усі пропоновані «КЛЮЧем» проекти вважаю доцільними.   

Щодо співпраці з ресурсом, то студенти, у яких я нині викладаю курс «Літератури для дітей», отримали залікове завдання написати  рецензію на дитячу книгу сучасного автора для можливого подальшого викладу найкращих з них на «КЛЮЧі». Також готова надати наукові, методичні статті щодо питань літератури для дітей тощо. Маю також невелику добірку цитат щодо теорії, методології та ін. літератури для дітей, якою залюбки поділилася б із колегами».