ЛІТЕРАТУРА. ДІТИ. ЧАС. Вісник ЦЕНТРУ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА. – 2011. – Вип.1. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 192 с.

УДК 82.0 – 087.5

ББК 74.268.0

L-64

До збірника "Література. Діти. Час. Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва" ввійшли матеріали Міжнародного симпозіуму «Література. Діти. Час», організованого Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва, який відбувся 1-5 червня 2010 р. у м. Львові. Публікуються дослідження, статті, розвідки, в яких висвітлюються актуальні проблеми теорії та історії літератури для дітей та юнацтва, аналізуються принципи літературної освіти, розглядаються методичні аспекти вивчення художніх текстів у школі та вищих навчальних закладах, окреслюються тенденції розвитку дитячого читання.

 Збірник адресований викладачам, аспірантам, студентам, усім, хто цікавиться літературою для дітей та юнацтва зокрема та філологічними науками в цілому.

To this volume "Literature. Children. Time. The bulletin of the Ukrainian Research Center of Children's and Youth Literature " were included materials of the International Symposium "Literature. Children. Time ", which was held 1-5 June, 2010 in Lviv and it was organized by the Ukrainian Research Center of Children's and Youth Literature. There are publications of studies, articles, intelligences, in which the urgent problems of theory and history of literature for children and youth are highlighted, the principles of literary education are analyzed, the methodical aspects of literary texts in schools and universities are considered and the trends in children's reading progress are outlined.

The volume is designed for teachers, postgraduate students, students, and anyone who is interested in literature for children and youth in particular and philology in general.

 Редакційна колегія: Шалагінов Борис Борисович, доктор філологічних наук, професор кафедри літератури та іноземних мов Національного університету «Києво-Могилянська Академія»; Грицик Людмила Василівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії літератури та компаративістики Інстиутту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка; Мовчан Раїса Валентинівна, доцент, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, член Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва;  Червінська Ольга Вячеславівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Чернівецького національного університету  імен  Юрія Федьковича; Зарва Вікторія Анатоліївна, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології Бердянського державного педагогічного університету; Мацевко-Бекерська Лідія Василівна, доктор філологічних наук, завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету ім. Івана Франка; Ісаєва Олена Олександрівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання російської мови та світової літератури НПУ ім. М.Драгоманова; Клименко Жанна Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, кафедри методики викладання російської мови та світової літератури НПУ ім. М.Драгоманова; Мірошниченко Леся Федорівна, доктор педагогічних наук, професор, кафедри методики викладання російської мови та світової літератури НПУ ім. М.Драгоманова; Гнідець Уляна Святославівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», президент Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва; Качак Тетяна Богданівна, голова Івано-франківської філії Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та методики початкової освіти Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника; Антоник Ольга Василівна, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри книгознавства та комерційної діяльності Української академії друкарства; Марченко Наталія Петрівна, к. іст. н., старший науковий співр. Інституту біографічних досліджень НБУВ; Прихода Мирослава Василівна (відповідальний редактор збірника), літературний редактор, кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи і редагування Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка; Трохим Наталя Георгіївна, (відповідальний редактор збірника) поет, перекладач, лауреат премії М. Рильського, літературний редактор, викладач факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка; Лозова Оксана Євгенівна (редактор збірника), поет, перекладач, редактор журналу «Сільський господар»; Кротюк Оксана Петрівна (редактор збірника), літературний редактор, дитяча письменниця, лауреат премії ім. Наталі Забіли, лауреат Літературного конкурсу "Рукомесло", член Національної спілки журналістів.

 Упорядники та літературні редактори: Гнідець Уляна, Трохим Наталя, Прихода Мирослава, Качак Тетяна

 Друкується за рішенням Вченої Ради Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, протокол № 9 від 30.03.2011.

Передмова

Проблема читання серед дітей та юнацтва стає дедалі гострішою. Зниження інтересу до читання – це загальносвітова тенденція, пов'язана з розвитком інформаційних технологій, недосконалістю сучасної шкільної освіти, повсюдним поширенням низькопробної масової культури.

Сучасна соціокультурна ситуація призвела до зниження авторитету художнього слова, посилення факторів, які впливають на читацьку активність населення, насамперед –  дітей.

Серед значущих чинників цього процесу можемо виокремити наступні:

1.         Недосконалість сучасної шкільної літературної освіти. Сучасна шкільна освіта не враховує реальних потреб школярів, орієнтуючи їх лише на накопичення відповідних знань, при низькому рівні мотивації до навчання в цілому. Вона не бере до уваги того, що серед найважливіших елементів навчального процесу є формування здатності вчитися, крім того, першочерговими є самоусвідомлення учня та пошуки ним власної ідентичності, а саме в цьому найбільше допомагає книга. Причому –у будь-якому форматі: чи то друкована, чи то аудіо-, чи відео-, чи електронна книга.

2.         Відсутність зворотного зв’язку між суб’єктами навчання. Нині освітяни повинні усвідомити, що навчальний процес має відбуватися не за шаблоном, а з урахуванням того, що дитина – не об’єкт, а суб’єкт навчального процесу, що передбачає активну співпрацю дітей із дорослими.

3.         Відсутність високопрофесійної та авторитетної науково-критичної думки у царині літератури для дітей та юнацтва. Центр ставить за мету модернізувати застарілі підходи до складання навчальних програм (як шкільних, так і університетських) із української й зарубіжної літератури, наповнити їх науково вивіреним і обґрунтованим змістом, що знайшло б відображення у більш фаховому підході до літератури для дітей та юнацтва (йдеться про підвищення рівня написання рецензій і літературознавчих розвідок з питань дитячої літератури, навчально-методичні розробки та ін.), це допомогло би боротися з проявами непрофесійності і некомпетентності у цій сфері.

4.         Недостатнє висвітлення згаданої проблеми засобами масової інформації. Засобам масової інформації відводиться роль своєрідного посередника між книгою та дитиною, адже вони – джерело інформації, у тому числі – інформації, призначеної для батьків. Тісна співпраця зі ЗМІ дозволить популяризувати читання, а також інформуватиме про заходи, організовані із цією метою.

5.         Недостатня популяризація літератури для дітей як такої, відсутність соціальної реклами.

            Задля забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти та культури i для розв'язання проблеми зниження рівня читацької активності дітей та підлітків, підвищення рівня їх культурної компетентності, обізнаності з найбільш значними здобутками духовної культури людства нами запропоновано щорічний проект «Література. Діти. Час» – у рамках діяльності Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва.

Оптимальним є поєднання зусиль центральних i місцевих органів виконавчої влади, бібліотек, закладів освіти, громадських організацій, представників бізнесу, спрямованих на заохочення юних громадян до активного читання; для надання державної підтримки з метою розвитку літератури для дітей та юнацтва в Україні та її популяризації за кордоном, з метою формування нової парадигми науково-критичної оцінки літератури для дітей та юнацтва і реформування стереотипного педагогічно-методичного спрямування просвітницької роботи в школі, фільтрування книжкової продукції.

Нині вже діє декілька проектів, які покликані підвищити престиж читання. Так, наприклад, на Миколаївщині запроваджено проект «Велике читання», що опікується діяльністю бібліотек для дітей та юнацтва.

Фонд Влади Прокаєвої «Обдаровані діти – майбутнє України» активно долучається до поповнення бібліотек новітньою літературою для дітей та юнацтва в рамках Всеукраїнського благодійного проекту «З книгою в серці».

Форум видавців у Львові, організований Олександрою Коваль, ставить перед собою мету піднести український книжковий ринок та його конкурентоспроможність, орієнтуючи споживача на друковану форму книги, підтримуючи в такий спосіб у першу чергу українського видавця.

 Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва, основною метою якого, згідно зі статутом організації, є сприяння створенню правових, організаційних, економічних умов для підвищення інтелектуального потенціалу нації, збереження і розвитку культури України, формування громадського та наукового інтересу до книжки та читання на міжнародному рівні, своєю чергою, виступив з кількома стратегічними ініціативами і тепер послідовно втілює їх у життя.

Зокрема, Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва започаткував Міжнародний проект «Література. Діти. Час», який ставить за мету популяризувати саме літературу (безпосередньо твори та їх авторів), українську, але і світову, написану спеціально для підростаючого читача. Цей проект об’єднає зусилля науковців-літературознавців, літературних критиків, сучасних письменників, художників-ілюстраторів, психологів, педагогів, видавців тощо. Паралельно ведеться активна робота в рамках реалізації інших міжнародних проектів.

Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва здійснює свою діяльність у таких напрямках:

– науково-дослідний, у співпраці із кафедрами з літератури провідних вищих навчальних закладів України; мета – розвиток сучасних теоретичних та пізнавальних концепцій задля актуалізації парадигм наукової та критичної рефлексії відносно літератури для дітей та юнацтва;

– науково-методичний, у рамках якого проводяться семінари, зустрічі вчителів-словесників із дитячими письменниками, літературознавцями, перекладачами, дитячими психологами/психотерапевтами та ін.;

– безпосередня робота із читачем, яка передбачає реалізацію проектів «Творче читання», «Виховна година з книжкою», «Багатомовне читання», «Люди-легенди», Літературний фестиваль для дітей «Дивокрай»;

– організація конкурсів для читачів та вчителів-словесників; виставок книжкових ілюстрацій, фотовиставок, реалізація проекту «Імпротеатр» для підлітків та ін.

            Центр організував і провів у 2010 році: 5 семінарів, 5 громадських обговорень, 3 дитячі конкурси, 1 п’ятиденний Міжнародний симпозіум «Література. Діти. Час», у рамках якого відбулися науково-практична конференція «Література для дітей та юнацтва як основа для еволюції національної соціокультурної політики України» та літературний фестиваль дитячих письменників у Львові та Львівській області, Першу Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Література для дітей та юнацтва в соціокультурному контексті розвитку суспільства», майстер-класи для дітей «Творче читання» у школах, бібліотеках та Книгарні «Є», довготерміновий проект «Виховна година з книжкою» при Львівській лінгвістичній гімназії, проект «Багатомовне читання» у книгарні «Є», проект «Люди-легенди» у «Домі легенд» та ін.

            За матеріалами конференцій і видається збірник «ЛІТЕРАТУРА. ДІТИ. ЧАС. Вісник ЦЕНТРУ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА», назву якого Центр погодив із видавництвом «Веселка», яке впродовж 1976-1980 рр. друкувало щорічні збірники літературно-критичних статей про дитячу літературу під назвою "Література. Діти. Час", перебравши на себе відповідальність за його подальшу долю.

Щорічний Міжнародний симпозіум «Література. Діти. Час», який проводиться 1-5 червня у Львові, має на меті зменшити дистанцію між академічним напрямком літературної освіти в Україні та сучасною літературою для дітей та юнацтва, запрошуючи до участі літературознавців, письменників, психологів, перекладачів, педагогів, вчителів словесності, видавців, бібліотекарів та безпосередньо читачів. Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва вбачає у налагодженій співпраці такого роду чи не єдину можливість переформатувати «нечитаючу», «некультурну», «неосвічену» моделі у житті сучасної молоді в Україні у, відповідно, «читаючу», «культурну», «освічену». Дитячу літературу потрібно виводити із ніші на маргінесі літератури як такої, і, дбаючи про майбутнє, забезпечувати їй «світле теперішнє» – у тому числі шляхом розгортання науково-дослідної роботи на відповідному рівні, шляхом розвитку літературної критики на основі актуальних творів, написаних спеціально для зростаючого читача (а не адаптованих для нього).

Якщо нам, спільними зусиллями, вдасться сформувати нове ставлення до літератури для дітей та юнацтва як до самобутнього (а не менш вартісного, порівняно з літературою для дорослих) художнього феномена, по-новому репрезентуючи її у процесі вивчення і дослідження в університетах України на факультетах філологічного, книгознавчого, педагогічно-методичного та психологічного спрямувань, поширюючи прогресивні концепції, безпосередньо досліджуючи наративні стратегії власне творів та особливості їхнього сприйняття; якщо відповідні теми стануть предметом наукового опрацювання в магістратурі, аспірантурі, докторантурі тощо  – тільки тоді сучасна українська література для дітей та юнацтва стане дійсно національним надбанням, адже лише «прочитання» та належна оцінка цих творів уможливить їх вивчення у школах (у межах шкільних програм або в рамках позакласного читання). А це, своєю чергою, сприятиме усвідомленню вагомої ролі письменників сучасної літератури для дітей та юнацтва у вихованні підростаючого покоління, допоможе у популяризації їхніх творів, впливатиме на зростання книговидання та книготоргівлі, а отже, забезпечить вищий рівень культури читання в Україні.

Уляна Гнідець,

Президент Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва

 ЗМІСТ

Передмова Уляна Гнідець

ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО

Раїса Мовчан

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА В СИСТЕМІ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ

Лідія Мацевко-Бекерська

ДИТЯЧА ЛІТЕРАТУРА ЯК ФОРМА ДІАЛОГУ КУЛЬТУР: ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ АСПЕКТ

Уляна Гнідець

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ РОЗУМІННЯ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА В СВІТЛІ НАУКОВОЇ КРИТИКИ

Галина Бійчук

КОНЦЕПЦІЯ ГРИ ЯК ПРИНЦИПУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ

Галина Католик

КАЗКА ЯК ТРАНСЦЕНДЕНТНА ЦІННІСТЬ (ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ КАЗКИ)

Олена Мовчан

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА ДЛЯ ДІТЕЙ: ПРОЦЕС АКТИВІЗАЦІЇ ТА НАЛАГОДЖЕННЯ КОНТАКТУ ПИСЬМЕННИК/ЧИТАЧ (На матеріалі сучасної прози для дітей, що вийшла друком у видавництві «Грані-Т» за 2006 – першу половину 2010 рр.)

Світлана Гавенко, Марія Мартинюк

ПОЛІГРАФІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДИТЯЧИХ КНИЖОК: СТАН, ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Наталя Трохим

РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДИТИНИ В РОБОТІ НАД СЛОВОМ: ЧЕРЕЗ РІДНЕ – ДО ЧУЖОГО, ЧЕРЕЗ ЧУЖЕ – ДО РІДНОГО

Олександр Скіперських

ОСОБЕННОСТИ ЦИРКУЛЯЦИИ ПОЛИТИЧЕСКИХ ЭЛИТ: ОТ ЛЬВОВ К ЛИСАМ (НА ПРИМЕРЕ СКАЗКИ И.ФРАНКО «ЛИС МИКИТА»)

Лариса Круль

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ПЕРІОДИКА ДЛЯ ДІТЕЙ: СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ

Alicja Ungeheuer-Golab 

EMOTIONS OF LITERARY RESPONSE ON THE BASIS OF TOVE JANSSON’S THE SPRING TUNE

Тетяна Яценко

ФРЕЙМОВА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ «GOOD» НА МАТЕРІАЛІ ЦИКЛУ РОМАНІВ ДЖ. РОУЛІНГ «ГАРРІ ПОТТЕР»

Володимир Гладишев

«ЩОБ ЖИТИ! ЖИТИ – А НЕ ВИЖИВАТИ…» (Спроба творчого портрету Лариси Ратич)

 Анна Хаєцька

ФОЛЬКЛОРНІ МОТИВИ У ДИТЯЧІЙ ПОЕЗІЇ ГАЛІ МАЗУРЕНКО

Богдана Салюк

особливості портретування персонажа бешкетника в дитячій літературі

ПЕДАГОГІКА І МЕТОДИКА

Борис Шалагінов

СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ УЧЕНЬ ЯК СУБ’ЄКТ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ

Анатолій Фасоля

Психологічна і фахова готовність учителя літератури до роботи в системі особистісно зорієнтованого навчання

Тетяна Качак 

ЗАРУБІЖНА ДИТЯЧА ЛІТЕРАТУРА: ОСНОВНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ

Таміла Яценко

РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Валентина  Братко

ДО ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Галина Островська

ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНЕ ВИВЧЕННЯ ЖИТТЄВОГО І ТВОРЧОГО ШЛЯХУ ПИСЬМЕННИКА  

Ірина Тригуб   

Контекстне вивчення літератури в системі курсів за вибором у профільній школі 

Зоя Шевченко

розвиток читацьких умінь учнів у процесі вивчення літературних спецкурсів у профільній школі

Марина Зуєнко

РОЛЬ АНГЛІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ XVII СТ. У ДУХОВНОМУ СТАНОВЛЕННІ СУЧАСНОГО ШКОЛЯРА

Юлія Сирота

О ГЕНРІ УКРАЇНСЬКОЮ В ШКОЛІ

Катерина Єфіменко

Нравственное и эстетическое воспитание в методике и практике преподавания художественной литературы в школе на примере произведений Дж.Б.Шоу.

Наталія Логвіненко

ФАНТАСТИЧНА ПРОЗА УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ У ШКІЛЬНОМУ ПРОЧИТАННІ

Марина Зуєнко

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ ЗАСОБАМИ ПЕРЕКЛАДНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Рецензія д.філ.н. Лідії Мацевко-Бекерської

Рецензія д.філ.н. Наталії Мафтин

Рецензія д.пед.н. Неллі Лисенко

Рецензія д.філ.н.Вікторії Зарви

РЕЦЕНЗІЯ

на збірник

«Література. Діти. Час.

Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва»

Упорядники Гнідець У., Трохим Н., Прихода М., Качак Т. – 2011. – Вип.1»

 Проблема читання як рецептивно-інтерпретаційний феномен перебуває в полі наукового зацікавлення філософії, психології, педагогіки, філології (як мовознавства, так і літературознавства), фахових методик. Науково-практичний формат дослідження цієї проблеми набуває щоразу нових обрисів, позаяк трансформується об’єкт і предмет вивчення, кардинально змінюється панорама читацьких можливостей, потреб та очікувань. Виразно поляризуються науково-дидактичні параметри структурування дитячого читання (передусім) та його особистісні проекції. Віртуалізація дитинства, аудіовізуалізація пізнавального процесу демонструють дедалі менше оптимальних засобів навчання, розвитку, виховання тощо. Натомість виявляються важливі, хоча й надто тривожні знаки інтелектуального згіршення, зниження репродуктивної спроможності в процесі учіння, дисбаланс між кількістю/якістю отриманої інформації та здатністю до її критичного осмислення. Креативний потенціал дитини здобуває матеріал, однак помітно втрачає навик його відтворення, реконструкції, варіативного застосування.

У контексті актуальних проблем формування цілісної гармонійної особистості роль Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва є цілком непересічною, панорама практичної діяльності охоплює щоразу більше коло зацікавлених авторів, читачів, дослідників, освітян, громади загалом. Проведений Міжнародний симпозіум «Література. Діти. Час» (1-5 червня 2010 р., м. Львів) артикулював ряд новітніх підходів до проблеми читання, запропонував цікаві форми комунікування дитини з книгою, що забезпечать розвиток не лише компетентного читача, але й сприятимуть вдосконаленню культури навчання та спілкування.

Вісник «Література. Діти. Час» структурований за двома основними напрямами дослідження: літературознавство, педагогіка та методика. З позицій сучасного літературознавства досліджені важливі для осмислення сутності та пізнавально-естетичного потенціалу літератури для дітей та юнацтва проблеми: місце дитячої літератури в історії української літератури, герменевтичні аспекти дитячого читання, літературно-критичні засади щодо функціонування дитячої літератури, концептуальні підходи до опрацювання дитячого тексту, жанрові особливості літератури для дітей (зокрема, казки), активізація діалогу автор / читач в дискурсі сучасної української прози для дітей, своєрідність поліграфічного оформлення книг для дітей, можливості розвитку творчих здібностей у контексті вивчення зарубіжної дитячої літератури, показані стан, тенденції та перспективи сучасної періодики для дітей, репрезентований поетологічний аналіз творчості окремих авторів.

Надзвичайно цікавим та актуальним видається розділ «Педагогіка і методика». В дискурсі новітньої дидактики та психології навально-виховного процесу представлені проблеми готовності читача-підлітка до засвоєння гуманітарного знання (в комплексі ключових аспектів), психологічної та фахової готовності вчителя літератури до здійснення навчально-виховної діяльності в контексті особистісно зорієнтованої педагогіки, специфіки вивчення зарубіжної дитячої літератури майбутніми педагогами, особливостей роботи в умовах профільного навчання, окремі методичні аспекти викладання певних розділів навчальної програми.

Таким чином, збірник окреслює досить широку панораму теоретичних та практично-методичних проблем, акцентує на специфіці літератури для дітей та юнацтва, її значному інтелектуальному й дидактичному потенціалі. Матеріали збірника мають перспективу для подальшого дослідження, для творчої апробації філологами, педагогами, студентами.

Збірник наукових статей «Література. Діти. Час. Вісник  Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва» присвячений дослідженню актуальних проблем літератури для дітей та юнацтва, параметрів дитячого читання, особливостей вивчення дитячої літератури. Матеріали можуть слугувати теоретичною, науково-методичною, дидактично-прикладною базою для розвитку окремого напряму сучасного літературознавства в царині вивчення дитячої літератури як самодостатнього мистецького феномену, напрацювання новітніх методичних підходів вивчення та поширення літератури для дітей. Таким чином, видання вісника є своєчасним та важливим етапом у формуванні цілісного системного підходу до дитячого читання та дитячої літератури, зокрема.

Лідія Василівна Мацевко-Бекерська

доктор філологічних наук,

завідувач кафедри світової літератури

Львівського національного університету імені Івана Франка 

РЕЦЕНЗІЯ

на збірник

«Література. Діти. Час.

Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва»

Упорядники Гнідець У., Трохим Н., Прихода М., Качак Т. – 2011. – Вип.1»

Увага до літератури для дітей та юнацтва з боку літературознавців, критиків, видавців та педагогів цілком виправдана і пояснюється трьома основними факторами. По-перше, від того, що читають наші діти, залежить інтелектуальний розвиток, становлення їх особистості, формування світоглядної позиції, національних поглядів. По-друге, література для дітей – галузь мистецтва слова, яка потребує наукового осмислення та інтерпретації на кожному етапі історичного розвитку. По-третє, література для дітей та юнацтва виступає предметом вивчення у навчальних закладах, основною частиною змісту літературної освіти школярів, а тому є об'єктом педагогічних та методичних досліджень і розробок.

Формування теоретичних концепцій дослідження літератури для дітей та юнацтва, критичні рефлексії стосовно сучасних дитячих книг, специфіки текстів для дітей, їх функцій – основні аспекти проблем розвитку дитячої літератури як науки. В українському літературному просторі традиція інтерпретації та дослідження художніх текстів для дітей особливого розквіту набула в часи Романтизму, зокрема завдяки плідній праці фольклористів, які вивчали та аналізували жанр казки. На початку ХХ століття особливу увагу на теоретичні аспекти літератури для дітей у своїх літературознавчих статтях та студіях звертали І. Франко, Олена Пчілка, Борис Грінченко та інші.  Їхній досвід продовжували науковці наступних десятиліть ХХ століття. Так, в кінці 70-х років ХХ спостерігався активний розвиток критики дитячої літератури. Протягом 1976-1980 у видавництві "Веселка" виходили друком щорічні збірники літературно-критичних статей про дитячу літературу під назвою "Література. Діти. Час". Зараз цю традицію намагається відродити Всеукраїнський Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва. Рецензований рукопис збірника науково-критичних статей "Література. Діти Час. Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва" (назву погоджено з видавництвом "Веселка") упорядкували й підготували до друку президент Центру кандидат філологічних наук, доцент Уляна Гнідець, літературні редактори Наталія Трохим та  Мирослава Прихода.

До збірника ввійшли в основному матеріали  Міжнародного симпозіуму "Література. Діти. Час", проведеного у 2010 році. Структурно збірник містить два розділи. У першому вміщено праці літературознавчого характеру, а в другому – педагогічного та методичного плану.

Автори літературознавчих розвідок порушують актуальні проблеми теорії та історії літератури для дітей. Зокрема Р. Мовчан прослідковує тенденції розвитку української літератури для дітей та юнацтва, що виявилися  в контексті загального літературного процесу ХХ століття; Лідія Мацевко-Бекерська висвітлює герменевтичний аспект вивчення дитячої літератури; Уляна Гнідець актуалізує питання комунікативних кодів і окреслює специфіку сучасної літератури для дітей та юнацтва, концепцію її розуміння як особливого самобутнього феномена в історії розвитку літератури загалом. Проблеми прочитання постмодерних текстів та їх інтерпретації через призму основних засад гри як літературно-теоретичної категорії торкається Галина Бійчук. 

Частина матеріалів збірника присвячена вивченню творчості для дітей окремих авторів (Анна Хаєцька "Фольклорні мотиви у дитячій поезії Галі Мазуренко", Володимир Гладишев "Щоб жити! А не виживати…" (спроба творчого портрету Лариси Ратич)) або творів, їх тематичного, образного рівнів (наприклад, стаття Богдани Салюк "Особливості портретування персонажа бешкетника в дитячій літературі")

Загальний огляд сучасної української прози для дітей здійснено у статті Олени Мовчан ("Сучасна українська проза для дітей: процес активізації та налагодження контакту письменник/ читач"), сучасної періодики для дітей – у статті Лариси Круль ("Сучасна українська періодика для дітей: стан, тенденції, перспективи").

Поєднання літературознавчого прочитання та психологічного аналізу казки пропонує Галина Католик ("Казка як трансцендентна цінність"). Відчитування політичних смислів та своєрідну інтерпретацію поеми "Лис Микита" проводить Олександр Скіперських ("Особенности циркуляции политических плит:  от львов к лисам"). Мовознавчі аспекти текстів для дітей стали предметом досліджень Тетяни Яценко ("Фреймова репрезентація концепту "Good" на матеріалі циклу романів Дж. Роумінг "Гаррі Поттер").

Узагальнюючи дослідження попередників, науковці висловлюють міркування стосовно змістового наповнення, жанрової природи текстів, специфіки оформлення дитячої книжки (С. Гавенко, М. Мартинюк "Поліграфічне оформлення дитячих книжок: стан, проблеми, перспективи").

Досвідом реалізації Проекту багатомовного читання і діяльності Перекладацької школи в книгарні "Є" ділиться у своїй статті "Розвиток творчого потенціалу дитини в роботі над словом: через рідне –до чужого, через чуже – до рідного" перекладач Наталя Трохим.

У розділі "Педагогіка і методика" висвітлено актуальні проблеми формування читацької культури (В. Братко), розвитку читацької компетентності учнів у процесі профільного навчання (Таміла Яценко), підготовки учителя літератури до роботи в системі особистісно зорієнтованого навчання (Анатолій Фасоля). Класичну педагогічну і методичну модель гуманітарної освіти, психологічний, соціальний, ціннісний, комунікативний і рольовий аспекти активності підлітків щодо їх готовності до засвоєння сучасних гуманітарних знань розглядає Борис Шалагінов. Тетяна Качак досліджує основні аспекти вивчення зарубіжної дитячої літератури студентами педагогічних спеціальностей. На особливостях взаємопов'язаного вивчення життєвого і творчого шляху письменника  наголошує Галина Островська. Статті Ірини Тригуб та З. О. Шевченко присвячені проблемам вивчення літератури у профільній школі, а розвідки Юлії Сироти, Катерини Єфименко, Марини Зуєнко – методиці вивчення творчості зарубіжних письменників, питанням організації роботи з окремими жанрами на уроці літератури (наприклад, стаття Наталії Логвиненко "Фантастична проза українських письменників у шкільному прочитанні").

Як бачимо, коло зацікавлень проблемами прочитання й вивчення літератури для дітей та юнацтва дуже широке. Матеріали збірника будуть корисні викладачам і студентам у процесі вивчення дисциплін "Дитяча література" та "Зарубіжна дитяча література".

Рукопис збірника науково-критичних статей "Література. Діти. Час. Вісник  Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва" відповідає вимогам, які ставляться до такого типу видань. Вміщені в ньому матеріали висвітлюють актуальні проблеми літератури для дітей та юнацтва, дитячого читання і є теоретичною (науково-методичною) базою для розвитку дитячої літератури як науки. Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва сприятиме становленню фахової критичної думки стосовно художніх текстів, запропонованих для читання сучасному молодому поколінню, та розробці методичного аспекту вивчення й пропагування літератури для дітей. Отже, видання збірника науково-критичних статей – актуальне й на часі.

Наталія Василівна Мафтин, 

доктор філологічних наук,

професор кафедри української літератури

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

РЕЦЕНЗІЯ

на збірник

«Література. Діти. Час.

Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва»

Упорядники Гнідець У., Трохим Н., Прихода М., Качак Т. – 2011. – Вип.1»

Всеукраїнський Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва (створений 11 вересня 2009 року), який очолює кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» Уляна Гнідець, веде активну роботу щодо формування у широкого загалу зацікавлення книжкою і читанням, розвитку теорії й критики літератури для дітей та юнацтва, збагачення й оновлення науково-методичних досліджень і розробок, дотичних до організації роботи з дитячою книжкою у дошкільних навчальних закладах, вивчення навчальних предметів читання і літератури у молодшій та в основній школі, викладання відповідних дисциплін у педагогічних вишах України.

У рецензованому збірнику науково-критичних статей «Література. Діти. Час. Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва» вміщено результати досліджень та наукових розвідок провідних учених і викладачів у руслі актуальних проблем сучасного українського суспільства. Порушено проблеми і щодо витіснення дитячої книжки із життя школярів новітніми носіями інформації, а також актуалізовано питання про доцільність урахування специфіки літератури для дітей і дитячого читання задля оновлення змісту літературної освіти та її методичного забезпечення.

У працях літературознавчого спрямування Г. Бійчук, У. Гнідець, Г.Католик, Л. Мацевко-Бекерської, Р. Мовчан та ін. представлено нові аспекти щодо інтерпретації змісту текстів для дітей. Увиразнено вплив і значення сучасної казкотерапії як одного із актуальних засобів виховання сучасної дитини.

Цікавими й корисними для викладачів і студентів філологічних та педагогічних спеціальностей вишів, а також для практикуючих вихователів дошкільних навчальних закладів і вчителів-словесників стануть статті із розгорнутим загальним оглядом сучасних українських і перекладених книг для дітей (О. Мовчан), періодичних видань України (Л. Круль), проаналізованою проблемою поліграфічного оформлення книг-іграшок для дошкільнят (С. Гавенко, М. Мартинюк).

Вартісними розглядаємо й матеріали теоретичного та методичного спрямування у розділі «Педагогіка і методика». Авторами представлено сучасний стан вивчення літератури у молодшій, середній, профільній та вищій школах, запропоновано нові аспекти реалізації завдань літературної освіти, організації навчально-виховного процесу з метою забезпечення ефективного формування літературної компетенції школярів і студентів.

Про мету і функції спецкурсів та факультативів, а також про специфіку проведення літературних курсів за вибором, як ефективну форму розвитку читацької компетентності сучасних учнів пише Таміла Яценко. Основні аспекти у вивченні творів зарубіжної літератури для дітей студентами педагогічних спеціальностей обґрунтовує Тетяна Качак. Актуальні проблеми у вивченні літератури у сучасній профільній школі України подають І. Тригуб та З. Шевченко.

Імпонують міркування та обґрунтування доцільності оновлення методів навчання Бориса Шалагінова. У статті «Сучасний український учень  як суб’єкт гуманітарної освіти» він наголошує на змінах, які відбуваються у сучасній українській культурі. На його глибокі переконання вони впливають на мінливість і самої дитини, унаслідок «… поширення масового статусного невизнання високої духовності, тобто небажання підлітка ототожнювати себе з культурою, з інтелектуальною творчістю, з персонажами літературних творів – носіїв духовності». У сучасному навчальному-виховному процесі науковець виокремлює близько п’яти суттєвих відхилень від класичної педагогічної й методичної моделі, увиразнюючи їх за відхилення в психологічній, соціальній, ціннісній, комунікативній і рольовій галузях.

Автори інших статей збірника «Література. Діти. Час. Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва»  порушують проблеми вивчення творчості українських та зарубіжних письменників, занурюючись у мікротеми щодо методичних тенденцій сучасної школи.

Змістове наповнення, структурування, оформлення матеріалів збірника відповідають вимогам, що ставляться до такого типу видань. Актуальність рецензованого збірника статей зумовлено потребою формування й розвитку повноцінної теорії, професійної критики літератури для дітей та юнацтва, а також аналітичного осмислення методики її вивчення  на всіх освітніх рівнях.

Неллі Василівна Лисенко,

доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти Прикарпатського

національного університету ім. В. Стефаника,

директор НМУ «Українська педагогіка і українознавство» НАПН України та

Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника

РЕЦЕНЗІЯ

на збірник

«Література. Діти. Час.

Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва»

Упорядники Гнідець У., Трохим Н., Прихода М., Качак Т. – 2011. – Вип.1»

Дитяча література протягом усіх періодів її функціонування характеризується неоднозначністю підходів і трактувань. Літературознавчі дослідження та дискусії, що виникали й продовжують виникати довкола цього явища, сприяють кращому розумінню його специфіки та моделюють шляхи розвитку. Детермінантами, що формують специфічну художню структуру твору для дітей та юнацтва, можемо назвати такі фактори, як «адресат» і «естетичний влив». Вони визначають комунікативну спрямованість творів, дають можливість письменнику не тільки враховувати життєвий та естетичний досвід читача, а й залучати його до образної системи як інтегруючий момент.

Рецензований рукопис збірника науково-критичних статей «Література. Діти. Час. Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва» є важливою складовою частиною сучасного загальнокультурного дискурсу, що охоплює дитячу літературу й усі елементи, пов’язані з цим явищем. Всеукраїнський Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва (президент Центру кандидат філологічних наук, доцент Уляна Гнідець) здійснює значну роботу, подаючи для загального ознайомлення матеріали Міжнародного симпозіуму «Література. Діти. Час», проведеного у Львові 1–5 червня 2010 р.

Структура збірника зумовлена його змістом: складається з передмови і двох розділів – «Літературознавство» та «Педагогіка і методика». У передмові Уляна Гнідець наголошує на особливостях сучасної ситуації в дитячій літературі, визначає мету й завдання Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, окреслює оптимальні обставини повноцінного культурного простору для функціонування дитячої літератури.

У розділі «Літературознавство» визначено основні напрями формування науково-критичної парадигми літератури для дітей та юнацтва. Запропоновано аналіз багатьох актуальних питань. Узагальнюючий теоретико-літературний характер мають статті, присвячені літературі для дітей та юнацтва в системі історії української літератури ХХ століття (Р. Мовчан); дитячій літературі як формі діалогу культур (Л. Мацевко-Бекерська); концептуалізації розуміння сучасної літератури для дітей та юнацтва в світлі наукової критики (У. Гнідець); концепції гри як принципу організації та інтерпретації художніх текстів (Г. Бійчук). Важливий аспект сучасного культурного процесу розглянуто в дослідженнях О. Мовчан, в якому пропонується погляд на сучасну українську прозу для дітей під кутом зору процесу активізації та налагодження контакту письменник / читач (на матеріалі сучасної прози для дітей, що вийшла друком у видавництві «Грані-Т» за 2006 – пешу половину 2010 рр.), та С. Гавенко і М. Мартинюк, які аналізують стан, проблеми і перспективи поліграфічного оформлення дитячих книжок. Практичне значення роботи з перекладами розкриває Н. Трохим, характеризуючи розвиток творчого потенціалу дитини в роботі над словом. Широкий діапазон досліджень, що торкаються різноманітних історико-літературних питань: казка як т.сцендентна цінність (психологічний аналіз сучасної казки) (Г. Католик); особливості циркуляції політичних еліт: від левів до лисів (на прикладі казки І. Франка «Лис Микита») (О. Скіперських); сучасна періодика для дітей: стан, тенденції, перспективи (Л. Круль); фреймова репрезентація концепту «good» на матеріалі циклу романів Дж. Роулінг «Гаррі Поттер»; літературний портрет дитячої письменниці Лариси Ратич (В. Гладишев); фольклорні мотиви у дитячій поезії Галі Мазуренко (А. Хаєцька); особливості портретування персонажа бешкетника в дитячій літературі (Б. Салюк).

Розділ «Педагогіка і методика» торкається проблем сучасного українського учнівства як суб’єкта гуманітарної освіти (Б. Шалагінов); психологічної і фахової готовності учителя літератури до роботи в системі особистісно зорієнтованого навчання (А. Фасоля); основних аспектів вивчення зарубіжної дитячої літератури (Т. Качак); розвитку читацької компетентності учнів в умовах профільного навчання (Т. Яценко); вдосконалення читацької культури учнів основної школи (В. Братко); взаємопов’язаного вивчення життєвого і творчого шляху письменника (Г. Островська); контекстного вивчення літератури в системі курсів за вибором у профільній школі (І. Тригуб); розвитку читацьких умінь учнів у процесі вивчення літературних спецкурсів у профільній школі (З. Шевченко); ролі англійської літератури ХVІІ т.. у духовному становленні сучасного школяра (М. Зуєнко); шкільне вивчення творчості О’Генрі в українських перекладах (Ю. Сирота); морального й естетичного виховання в методиці та практиці викладання художньої літератури в школі на прикладі творів Дж.Б. Шоу (К. Єфіменко); шкільного прочитання фантастичної прози українських письменників (Н. Логвіненко); правового виховання молоді засобами перекладної літератури (М. Зуєнко).

Загалом, питання дослідження літератури для дітей та юнацтва, актуалізації проблеми читання, запропоновані у матеріалах збірника, мають непересічне значення. Матеріали стануть серйозною допомогою викладачам і студентам у процесі вивчення дисциплін «Дитяча література», «Методика вивчення літератури» тощо. Рукопис збірника науково-критичних статей «Література. Діти. Час. Вісник Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва» визначає основні напрями сучасних досліджень літератури для дітей та юнацтва, отже, його видання матиме безумовне теоретичне і практичне значення.

 Вікторія Анатоліївна Зарва,

доктор філологічних наук,

професор кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури    

директор Інституту філології та соціальних комунікацій

Бердянського державного педагогічного університету

Директор державного спеціалізованого видавництва дитячої літератури  «Веселка» Степаненко Василь Іванович привітав і висловив щиру підтримку

Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва

16 вересня, під час Форуму видавців у конференц-залі Палацу мистецтв відбулася презентація проекту Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва «Література. Діти. Час» та, зокрема, його першого друкованого фахового Вісника, збірника літературознавчих та методологічних статей, пов’язаних із розвитком літератури для дітей та юнацтва і сучасними принципами літературної освіти.
Напередодні, 11 вересня, Центру виповнилося два роки. Серед учасників презентації, які висловлювали привітання і засвідчували свою тісну співпрацю і щиру підтримку Центру були, окрім самих членів Центру Тетяни Качак, Наталі Трохим, Мирослави Приходи, Володимира Читая, Сергія Гридіна, Галини Павлишин, Андрія Бачинського та ін. також і Музичко Ярослав Йосифович, голова постійної депутатської комісії з питань культури, промоції, ЗМІ та туризму Львівської міської ради, який безпосередньо засвідчив готовність міста і надалі сприяти реалізації таких проектів Центру як «Люди-легенди», «Творче читання», «Багатомовне читання», «Літературний Імпротеатр»,  Антоник Ольга Василівна, завідувач кафедри книгознавства та комерційної діяльності Української академії друкарства, Пастушенко Наталія Миколаївна, заступник директора з навчальної та наукової роботи Львівського  обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Тебешевська Оксана Степанівна, вчитель української мови та літератури, заслужений вчитель України, письменниця, заступник голови Калуського міськрайонного об'єднання товариства «Просвіта», Рибицька Анастасія Орестівна, представник управління культури Львівської міської ради, Леся Воронина, зіркова дитяча письменниця та багато інших шанованих людей. Від імені державного спеціалізованого видавництва дитячої літератури  «Веселка», яке до 1990 року видавало збірник літературно-критичних праць з дитячої літератури «Література. Діти. Час» і чию справу Центр продовжує, втілюючи цей проект безпосередньо в життя як науковців, так і самих читачів,  висловив запевнення щодо тісної подальшої співпраці в даному проекті і Степаненко Василь Іванович, директор видавництва, письменник, член Національної спілки письменників України

Нагадаємо, Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва заснований 11 вересня 2009 року у м. Львові (президент – Уляна Гнідець, дослідниця дитячої літератури, к.філ.н.,доцент Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка»). Доцільність існування та діяльності такого Центру, основною метою якого, згідно з статутом організації, є сприяння створенню правових, організаційних, економічних умов для підвищення інтелектуального потенціалу нації, збереження і розвитку культури України, формування громадського інтересу до книжки та читання, поліпшення літературної якості і різноманітності літератури для молодого покоління у всіх галузях знань, обміну думками про прочитане для зростання престижності читання як культурної цінності,  на сьогоднішній день довели масштабні заходи, які були Центром організовані впродовж остатніх років.