Аромштам М. Коли відпочивають янголи : повість / М. Аромштам ; пер. з рос. І. Андрусяка ; іл. на обкл. І. Донця та М. Щетинської. – К. : Грані - Т, 2011. – 223 с. : іл.

«Знайдіть «Короля Матіуша»…
Прочитайте неодмінно.
Інакше ви не зрозумієте чогось важливого про себе»
Марина Аромштам

Інколи мені здається, що найпоширенішою культурною «роздратованою» фразою є «Не лізь у душу!». Щоразу, коли не маєш що казати, а від тебе чекають чи то слів, чи то вчинків, вона просто-таки сама зривається з уст… Водночас, так само часто, коли тягар невисловлених жалів і образ (чи навіть радощів!) перебирає певну невидиму міру, ти мусиш хоч комусь виговоритися, «вилити душу»…

Нам усім постійно доводиться мати справу з душею – власною чи чужою. Але ніхто не погодиться, аби ти тренувався на його душі поводженню з іншими… Натомість Справжні Книжки, в які автор чесно вклав часточку власного духу, завжди відкриті до такої дивної співпраці.
Та далеко не кожний спроможний «залізти в душу» живого тексту…

Кротюк О. Абетка / О. Кротюк ; намал. О. Варкач. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2011. – 35 с. : іл.

Нині є чимало віршованих абеток. Певно, ти вже бачив і «християнську», й «татусеву», й «звірячу», й навіть «незвичайну», й інші.

Одні з них розпочинаються з «ангелика», інші — з «авта», ще інші — з папуги «ара» чи «ананаса»…

А що буде, коли розгорнути «Абетку», ошатно видану у знаному львівському «Видавництві Старого Лева»?

Гаврош О. Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу / О. Гаврош ; іл. І. Ключковської. — Л. : Вид-во Старого Лева, 2007. — 191 с. : іл. — (Українська сила).
Гаврош О. Галуна–Лалуна, або Іван Сила на Острові Щастя : казка / О. Гаврош ; худож. О. Мазур. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2010. – 374 с. : іл.

Коли автор пише кілька книжок поспіль про пригоди одного й того самого героя, з’являються багатотомні серії книжок (як ось пригоди джури Грицика та характерника Санька, історії про подорожі Незнайка чи Еллі). Що зробиш, коли читачеві цікаво знати, що буде далі, а письменникові й самому, певно, хочеться з’ясувати все до останку в долях і характерах власних героїв.
Та дві книжки Олександра Гавроша, які розповідають про пригоди одного й того самого героя — Івана Сили — зовсім різні. І той, хто прочитав першу з них, буде страшенно здивований наступною, бо замість подальшої правдивої розповіді про пригоди та перемоги знаного українського силача, опиниться разом із ним на дивовижному Острові Щастя…
Чому і навіщо?!!!
Дивне запитання. Хіба є хоч хтось у цьому світі, хто не хоче бути щасливим?!! Відтак, немає жодного сумніву, що й цілком реальний парубійко із закарпатського села Білки Іван Фірцак, який здобув славу найсильнішої людини світу, теж прагнув щастя. Так само як ти, я, чи сам письменник, якому, певно, страшенно хотілося з’ясувати, де ж те щастя ховається й що воно за одне…

Лущевська, О. Золоте колесо року : зб. оповідань / О. Лущевська ; іл. С. Балух ; передм. М. Павленко. – К. : Смолоскип, 2011. – 101 с. : іл.

Певно, ти й сам помічав, що одні люди частіше кажуть: «який добрий білий світ!», а інші: — «ну хіба це життя!». Мені здається, так повелося, бо різні люди насправді живуть у різних світах: одні — в сонячному й лагідному, інші — в тьмяному та жорстокому. І хоча всі народжуються в чудовому Божому світі, кожен проживає життя таким, яким навчився бачити оточуюче в дитинстві. Тому дуже важливо, щоб до рук тобі просто сьогодні втрапила хоча б одна насправді світла книжка про звичайне й чарівне водночас людське життя довкола.
Саме такою — медовою, сонячною й теплою як вранішнє сонце — видалася мені нова книжка Оксани Лущевської, де завдяки сяючим ілюстраціям Світлани Балух усміхається кожна сторіночка!
Щасливе янголя дитинства невтомно обертає золоте колесо року й щодня трапляється щось нове, захоплююче та повчальне. Буває, зовсім по-казковому, Зима надумає піймати весняну провісницю щуку-рибу, або лісові мешканці візьмуться спасати понурих людей від їхньої невгамовної заклопотаності… Буває, зовсім буденно випадкова зустріч відкриє тобі, що в звичайнісіньких калюжах видзвонюють Золоті ключі, а заплющивши очі, можна опинитися на каруселях соняшників… Буває, справжнє Боже Чудо залежить лише від твоєї віри і вчинків…

Шевцов, В. Ю. Оберіг : міфи і легенди Ук-Ра-їни / В. Ю. Шевцов ; худож. В. В. Крижанівський [та ін.] ; мал. О., Т. та О. Вакуленків. - Д. : Арт-Прес, 2010. - 277 с. : іл.

Про старожитності рідного народу можна розповідати по-різному.
Ти, стовідсотково, вже не раз читав у різних записах народні казки, думи, легенди та перекази тощо. Можливо, навіть тримав у руках справжні наукові зібрання українського фольклору та праці вчених-фольклористів. А ще ж є чимало всіляких переказів і обробок міфів народів світу, де основні сюжети переповідають так, щоб було легше та цікавіше читати. Є захоплюючі книжки-фентезі, в яких автори на основі міфології різних часів і народів вигадують власні неймовірні історії, героїв і богів, яких ніколи не було в знаному людством світі. Є величезна кількість релігійних і містичних книг, у яких дійсність постає в незвичному і таємничому переломленні людської віри та людських страхів і найпотаємніших бажань.
А ще є книжки, в яких автори на основі власних спостережень і припущень, засновуючись на дослідженнях учених та інших джерелах, намагаються створити ніде не зафіксовані, але цілком ймовірні міфи, художньо реконструюючи те, що, на жаль, не збереглося достовірно.