Оксана Радушинська – відома в Україні письменниця, ведуча цікавих радіо- та телепередач, переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературних конкурсів, зрештою,  – цікава, непересічна особистість.

     Народилася Оксана Радушинська у старовинному місті Старокостянтинові, серед чудової подільської природи. У люблячій родині зростала весела і жвава дівчинка. Тут вона зробила свої перші кроки, вслухалась у мамині колискові, безкінечно любила слухати віршовані казки. Як тепер зізнається Оксана Петрівна, писати вірші вона розпочала ще не вміючи писати літери.

     Невблаганна та страшна хвороба втрутилася у життя дівчинки, перетворила будні родини на постійну боротьбу з недугою. Ангелами-охоронцями юної Оксаночки стали її батьки – Ніна Василівна та Петро Онуфрійович. Їх підтримка, віра, терпіння стали запорукою того, що донька стала відомою в Україні письменницею, знаною журналісткою.

     Сьогодні Оксана Петрівна змушена перебувати в інвалідному візку, але  вона оптимістка,  життєрадісна людина.

        Першу премію фестивалю «Коронація слова – 2015» в номінації «Прозові твори для дітей» за твір «Комп і компанія» отримала сумська  письменниця Анна Коршунова.

        Анна Коршунова – це літературний псевдонім Анни Шевченко. Народилася Анна Коршунова 29 травня 1970 року у Кіровограді. Закінчила СумДПУ ім. А.С.Макаренко. Журналіст, викладач, дитяча письменниця. Автор книг «Фроська - кімнатна фея», «Справжні друзі», «Пригоди лицаря Морквицаря і принцеси Картоплеси», «Разом веселіше», «Паровозик Пузя», дитячих віршів, п’єс. Лауреат премій «Просто так», «Коронації слова», дипломант І Корнійчуковської премії, член Національної спілки письменників України молода письменниця дивує дітей добрими, чесними та дуже цікавими казковими оповідками. Прості й зрозумілі, вони при цьому є надзвичайно повчальними, бо торкаються тих тендітних і водночас міцних ниточок, які пов’язують усе й усіх у цьому світі.

Віра Багірова — українська дитяча письменниця, яка уже четверте десятиліття пише для дітей. «Душею і серцем віддана дітям», «людина з Божою іскрою, тонкий знавець психології особистості дитини», — так про письменницю написала Алла Богуш

Віра Багірова народилася в 1948 р. в селі Слобідка-Більшівцівська Галицького району Івано-Франківської області. Навчалася в Калуському хіміко-технологічному технікумі. За направленням працювала за спеціальністю в Азербайжані. Після повернення в Україну працювала у Новому Роздолі та в Івано-Франківську. З 1982 по 1991 рр. — в редакційній раді журналу «Тне Rainbow» в Джерзі Сіті США. Журнал виходив під опікою радіо «Свобода». Висвітлювала новини дитячих видань в Україні, публікувала власні казки, вірші, короткі п`єси.

           У 2015 році за поданням Полтавської обласної бібліотеки для дітей імені Панаса Мирного обласну премію імені Панаса Мирного у номінації «Література, літературознавство» здобув полтавський літератор Нечитайло Микола Якович. Письменник — дитина війни і більшість його  творів це автобіографічні спогади про найважчий період свого життя. Він частий гість в нашій бібліотеці, проводить зустрічі з дітьми, розповідає про свою творчість і ділиться своїм досвідом із наступними поколіннями. Микола Якович справжньою і простою народною мовою, без прикрас, описує часи воєнного лихоліття, важкі часи повоєнної відбудови. Згадує голод, холод, втрату батька. Очима автора ми дивимось на людей які жили у той час, на їх щоденний подвиг заради нашого мирного майбутнього. Під його пером оживає нехитрий побут селян тих часів. І обов’язково — мораль. Кожен твір мусить закінчуватись на повчальній ноті, щоб сучасні читачі не забували подвиг своїх предків. Автор щиро вболіває за моральний стан прийдешніх поколінь.

            Зараз у доробку автора ряд автобіографічних творів і цикл про дітей війни, написаний для дітей миру. Нечитайло Микола Якович торкається цілого ряду болючих проблем сучасності. Материнство, ставлення до людей із обмеженими можливостями, спогади про війну і важке дитинство. Усі його твори дуже повчальні і містять чітку моральну думку автора про явище. Пропонуємо ознайомитись із добіркою його творів.

До ювілею вельмишановної поетеси, науковця, Людини.

Однією із рис сучасного суспільного життя безумовно можна назвати високу інформативність. Переконливою ознакою цього є високий рівень адаптивності зовсім юних дітей до продуктів новітніх технологій. Роздуми відомого французького письменника Віктора Гюго «Одне витіснить інше» точно прикладається до нашої з вами сучасності. Щоправда класик мав на увазі книгу як новітнє явище, що витісняє активний контакт людини із архітектурою, а сьогодні бачимо як медіапростір із можливістю виходу в нього за допомогою безлічі електронних пристроїв впевнено витісняє друковане слово.

Детальний розгляд даної проблеми за мету собі не ставимо, а натомість хочемо звернути увагу на прояв класичної відданості Слову, що покликне нести Добро, Любов, Красу в сучасному, повному суперечливих благ, світі. Прикладом цього прояву є цикл віршів для дітей авторки Ольги Будугай «Святковий вінок» із однойменної книги Ольги та Андрія Будугаїв (м. Переяслав-Хмельницький, 2009) [3, с. 3-22].