До 80-ліття письменника

Вадима Скомаровського не зустріти на гучних книжкових подіях. Він звично уже не використовує час собі на догоду, а живе у «сродній праці» для душі. От навіть у день ювілею втік від суєти. І виглядає ніби так, що вітання зі святом летять навздогін.

А от шанувальників творчості цей привітний, шляхетний, глибокий і СПРАВЖНІЙ АВТОР має багато.

Все починається з раннього дитинства. Відкриття творчості Вадима Скомаровського починається з барвистих і образних віршиків для малечі. Ось як цей, про їжачка:

Їжак до свят

Пошив халат

З листків цупких, дубових,

Приміряв десять раз підряд

І став як решето халат

Від голок їжакових.

Або ось цей, погідно-осінній:

Стежка, озеро, стіжок –

Все у падолисті.

Ліс нудьгує без пташок,

І в гнізді сухий листок

Спить, мов у колисці…

«Вадим Скомаровський належить до письменників, котрі говорять із дітьми про важливі речі, не збавляючи їхній час на пустопорожнє чтиво. Його вірші щирі та лагідні (такий же і їхній автор!), сповнені любові та краси. Вадим Петрович чи не єдиний із українських письменників пише поеми для дітей, і то добрі, високохудожні поеми! Це взірцевий письменник. Шляхетний письменник»… Ці слова належать не менш шляхетній Людині, чудовій авторці Зірці Мензатюк: до 75-річчя Вадима Скомаровського, КЛЮЧ.

Нині Вадим Петрович Скомаровський святкує 80-річчя. Він народився в Міжнародний день захисту дітей. Це важливий ДЕНЬ У КАЛЕНДАРІ, коли нам, дорослим, нагадується: цей доволі складний, але напрочуд барвистий світ дитинства, потребує іще й захисту. І часом… часом від нас самих. Стосується це й літератури для дітей. «Не нашкодь» – надважливе правило поваги до себе, як автора, часто-густо не спрацьовує у сьогоденні. І є нам потреба ще вдосконалювати власні душі. Делікатно, з повагою, довірливо і чуло пише для дітей В.П. Скомаровський. Говорить про це просто: «...Багато моїх віршів про звірів і птахів, про тінисті ліси і діброви, про запахущі луки, урожайні ниви і, звичайно ж, про найюніших жителів цього дивовижного краю – хлопчиків і дівчаток». І попри звичайнісінькі, здавалося б, слова чуйне тепло відлунює в них. І водночас, думаю, отой "дивовижний край дитинства" відлунює в кожному з нас.

Вадим Петрович народився у перший день літа. І такими ж світлими й по-літньому погідними є його віршики для малечі. Улюблені вірші багатьох діток. Важливі й осмислені, чуттєві, трепетні, глибокі вірші:

Косив траву і зупинився. Крапка.

Стою розгублений, притихлий,

сам не свій:

підтята лезом крихітна

кульбабка

на мене дивиться докірливо

з-під вій.

Щиросердно вітаю Вадима Петровича з ювілеєм. Многая літа на творчість і щасливий земний вік!

Марія Морозенко

(Київ, 1.06.2017 р.).