Пчілка, Олена. Книжка-різдвянка для дітей : оповідання й вірші. – Факсим. відтворення кн. за ориг. 1919 р. – Київ : Веселка, 2019. – 32 с. – 800 пр. – Вихід. дані ориг.: Катеринослав : Видання Союзу Споживчих Товариств, 1919 ( : Друкарня "Видавничого Т-ва на паях А. А. Спаський"). – Кн. міститься у папці. 

Щукіна, Ірина Анатоліївна."Книжка-різдвянка" Олени Пчілки: презентація через століття : до 170-річчя від дня народж. О. Пчілки і 100-річчя вид. "Книжки-різдвянки" : комплект. вид. : наук.-попул. розповідь / Музей видатних діячів української культури ; упоряд. іл. І. Т. Бойко. – Факсим. відтворення. – Київ : Веселка, 2019. – 38, [1] с. : іл., фотоіл., репрод., портр. – Пристат. бібліогр. 

«Видання української часописі для наших дітей і працю для неї –

уважаю справді патріотичним обов’язком».

Олена ПЧІЛКА.

Книжки для дітей мають дивовижну особливість – кожне нове покоління діток-читачів завжди читає їх ВПЕРШЕ. А що діти читають книжку «просто так», не опираючись на досвід попередніх поколінь, не співвідносячи прочитане з реаліями часу написання та долею автора, дитяча література має торкатися вічного, незмінного в людській природі й досвіді, розкривати дитині в людях і довколишньому те, що завжди актуальне – гармонію, людяність, неминучість вибору.

Але кожний автор у кожнім часі робить це на свій лад.

Книжки, котрі прийшли до маленьких читачів більше ста років тому, звичайно, видаються сучасній дитині дивними. Особливо книжки українські. Котрим мало щастило на кольоровий друк і якісний папір, бо й сама їхня поява була зазвичай актом громадської мужності, чином людей непересічних і самовідданих.

Але тим важливіше, щоб наш маленький сучасник мав змогу потримати у руках хоча б факсимільні видання тих перших українських книжечок для дітей, а дорослі знали, що розповісти йому про творців того дива. Адже скромний вигляд перших українських дитячих видань приховує під своїми «сіренькими» обкладинками чудові тексти та ошатні, зі смаком і любов’ю виконані декор і малюнки. А люди, причетні до творення цих книжечок, складають еліту українства.

Проєкт напрочуд гармонійний у задумі та втіленні. Кожна із двох книжечок комплекту розкриває певні непроминущі грані Різдвяного Дива, котре – ніби чарівний місточок – дає змогу сучасній дитині зазирнути до побутового й духовного життя української дворянської родини за сто літ тому, погортати й прочитати тексти, котрі радували й дивували їхніх ровесників, роздивитися рідкісні українські різдвяні листівки та репродукції картин українських живописців кінця ХІХ – початку ХХ ст., світлини та листи з родини Косачів-Драгоманових тощо.

Водночас видання слугує своїй основній меті – повертає сучасному читачеві книжечку, котра по праву є однією з ключових у розвиткові книговидання для дітей в Україні. Адже «Книжка-різдвянка» Олени Пчілки – один із кращих зразків авторської тематичної збірочки для дітей початку XX ст. і в той самий час – одне з «…останніх видань української дитячої літератури, яку творила свідома українська інтелігенція XIX ст»[1].

Як одна із зачинателів і перших класиків української дитя­чої літератури Олена Пчілка багато що зробила в українському книговиданні для дітей уперше. Зокрема, при своєму журналі «Рідний край» (1907–1914) започаткувала та видавала і редагувала упродовж 1908–1914 рр. перший і єдиний на той час український часопис для дітей на Великій Україні – дитя­чий місячник «Молода Україна». Першою створила чималий цикл п'єс для дітей «Український дитячий театр» і задумала серію тематичних збірочок для ма­лечі, що поєднували б у собі різножанрові тексти. Проте друком вийшла лише одна з них – «Книжка-різдвянка для дітей. Оповідання й вірші» (1919), яку склали фольклорні й авторські поезії, казки, оповідання, прислів’я про зиму.

Сама поява у Катеринославі цього видання є річчю неймовірною. За спогадами Ізидори Косач-Борисової у той час уже в літах Олена Пчілка залишилася без житла й підтримки посеред війни: «Наприкінці 1918 року Гадяч зайняли більшевики, від мами відібрали Зелений Гай, ліс порубали на дрова, а будинок продали «на знос» якомусь спритному зайді <…>»[2].

Збірочка відчутно відображає й підсумовує досвід літературно-редакторської роботи О. П. Драгоманової-Косач над місячником «Молодої України» (зокрема манеру оповіді, тональність викладу, алгоритми адаптації фольклорних текстів тощо) та містить низку творів, що раніше там публікувалися: різдвяне оповідання «Сосонка», вірші «З гринджолками» та «На Різдво до дому!» Так само присутній у збірці фольклористичний струмінь зацікавлень Олени Пчілки, найперше – її багатолітня значна збирацька та дослідницька діяльність щодо колядок і щедрівок. Так, «Книжку-різдвянку» (попри наглий наступ після жовтневого перевороту 1917 р. на «старі цінності» й віру!) відкриває класична коляда «Нова радість стала»! Є тут і чудові зразки казок, у яких почасти важко вирізнити, де домінує фольклорний оригінал, а де панує творча авторська фантазія.

Заслуговує на увагу також монохромне, але вишукане оформлення видання, створене (як вдалося встановити Ірині Щукіній) Миколою Погрібняком. Розмаїті орнаменти – лаконічні й пишні, рослинні, стилізовані та символічні – доповнюють текст, акцентуючи увагу, надаючи візуальної завершеності виданню.

Окремо слід спинитися на дослідженні Ірини Щукіної «Книжка-різдвянка» Олени Пчілки: презентація через століття», котре напрочуд гармонує з настроєм і внутрішніми сенсами збірочки Олени Пчілки. Такі само сердечність і відчутна залюбленість у предмет оповіді та читача, котрому випаде щастя її читати, глибока фаховість і увага до деталі. Розважливо та інформативно, залучаючи значну кількість епістолярію та спогадів, родинних світлин і унікальних мистецьких свідчень того часу (різдвяні листівки, твори живопису, обкладинки рідкісних видань та інш.), дослідниця розгортає перед читачами різнобарвне полотно живого, драматичного й насправді РІДНОГО нам сьогоденним УКРАЇНСЬКОГО життя.

Доля Ольги Петрівни Драгоманової-Косач (Олени Пчілки) – від яскравих спогадів раннього дитинства та напружених літ плідної праці задля української справи до трагічних днів наглого руйнування її роду та народу, спричинених жовтневим переворотом,  – органічно вплітається в містерію Різдва Божого. Нездоланність Світла, Любові, Людяності, родинна ідилія благополуччя, сердечності та духовності як своєрідна «українська мрія» відлунюють у художніх текстах і перекладах членів великої родини, їхньому листуванні та спогадах. А поряд розгортається жорстока драма кривавого порубіжжя XIX-го та XX-го століть.

Чимало уваги приділяє Ірина Щукіна розкриттю фольклористичної та етнографічної діяльності Олени Пчілки (найперше дослідженням колядок і щедрівок). Адже саме глибоке знання та осмислення письменницею народної традиції, як і досвід материнства та усвідомленого формування свого роду, дало мисткині змогу вибудувати власну концепцію літератури для дітей та втілити її у своїй творчості (зокрема заснувавши жанр літературної п’єси для дітей), редакторській і видавничій діяльності.

Торкається дослідниця також мало відомих сторінок історії становлення книговидання для дітей в Україні. Зокрема вона встановила авторство ілюстрацій до збірочки «Книжка-різдвянка» та розгорнуто розповіла про творчу долю та співпрацю Миколи Погрібняка з О. П. Драгомановою-Косач, стисло окреслила коло та роль культурного осередку, що сформувався на початку XX ст. навколо Івана Труби в Катеринославі тощо.

Підсумовуючи, маю наголосити, що цей унікальний комплект вартий того, аби бути в кожній дитячій і шкільній бібліотеці України, в домашніх книгозбірнях родин, які дбають про неперервність і тяглість української культурної традиції. Адже видання ошатно видане, фахово редаговане, містить цікаву унікальну інформацію та, головне!, дає змогу сучасній дитині торкнутися духовних артефактів минулого та відчути той огром труду, любові та віри в українське майбуття, котрі вкладали у книжечки для дітей вітчизняні достойники в усі часи.

Наталя МАРЧЕНКО.