«Хай краще заздрять, ніж співчувають»
Олесь Ільченко.

Коли я малою читала в «В літературній Україні» нариси типу «До Ювілею Письменника», ніколи б не подумала, що сама стану тією людиною, яка теж таке «рисуватиме».

Олесь Ільченко. Письменник і природничник, автор карколомної прози для дорослих і милих дитячих творів, українець, який фотографує неймовірні види Женевського озера, гурман, блогер. Світ його вигаданих та невигаданих історій – безмежний, фантазія автора – нестримна, мова – прекрасна. Перелічувати його опубліковані твори в одному огляді важко, адже їх уже мало не півсотні, перші друковані книжки автора вийшли ще за часів кінця прісної пам'яті Радянського Союзу. Олесь Ільченко є також автором численних публікацій в пресі на культурологічні теми. Письменник видається як українською мовою, так і в перекладах іншими мовами.

Олесь Ільченко — лауреат телепремій «ТЕФІ» й «Телетріумф» (2006), переможець конкурсу журналу «Кореспондент» «Найкраща книга року – 2010». Член Асоціації українських письменників, Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів.   [https://mala.storinka.org/олесь-ільченко-короткий-життєпис-твори.html].

Письменник вражає неймовірною працелюбністю і продуктивністю. Тематика його творів неймовірно різноманітна, хоча є певні наскрізні теми, як от – тема Києва, адже автор народився і виріс у Києві, тож у творах відчутна любов до нашої столиці та щира відданість місту, інша тема – природнича, і тут відчувається рука кваліфікованого природничника. Власне, на основі творів для дітей природничого спрямування авторкою цього огляду написана третина дисертації про екологічні мотиви у творах, зокрема, Олександра Ільченка.

На питання «Чому твори Олеся Ільченка для дітей мають природниче спрямування? Що послужило ідеєю для першої книжки?», Письменник відповідає: «Із моїх 25 книг для дітей «природничими» – враховуючи казки – можна назвати не більше десяти. Вважаю, що з любові до природи починається повноцінна людина. Потім мають органічно додатися любов до родини, нації, країни.

Десь 2007 року я з подивом зауважив, що в Україні вже років із двадцять не видавалися науково-популярні книги для дітей про дерева, комах, птахів тощо. Запропонував одному видавництву написати такі книги і так виник проект з кількох книг для дітей і батьків про природу України».

Відповідь на питання, чому ж автор так багато пише для дітей і що саме надихає його на цій нелегкій ниві вкладається в одне речення: «Найважливішим у вихованні дітей вважаю щоденний приклад поведінки, кола цінностей, рівня розвитку та зацікавленостей їхніх батьків. Ці речі діти всотують із  пелюшок, мимовільно, це їхній імпринтинг, із якого все і постає. Потім вже нашаровується школа, друзі тощо».

[https://chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/648].

Уявлення про багатство представлених тем і, відповідно, книжок ювіляра можна отримати, зазирнувши на сайт будь-якої електронної книгарні (наприклад https://www.yakaboo.ua/ua/author/view/Oles_Il_chenko/), але не обов’язково лише тут. Книжки автора, як для дорослих, так і для дітей, продаються в усіх книгарнях нашої країни.

Усі твори автора можна розділити на певні групи, які, звісно, будуть умовними, і, можливо, хтось структурує їх краще (важко структурувати такого допитливого і беручкого до роботи чоловіка, якщо він за що не береться, всюди встигає).

Олесь Ільченко — автор поетичних збірок: «Зимовий сад» (1991), «Сузір'я АС» (1993), «Інакший краєвид» (1997), «Аркуші» (2004), «Міста і острови» (2004), «Розмова перед тишею» (2005), «Деякі сни, або Київ, якого немає» (2008). Знайти ці книжки у продажі тепер дуже складно, але зауважмо, пан Олесь – видатний поет.

Серед його романів особливо варто відзначити містичний детектив «Місто з химерами» (лідер рейтингів ВВС і «Книги року», роман кілька разів перевидавався, останній наклад датується 2019 роком); у 2011 році – «Моя кохана К'яра».

Роман «Порт Житана», що побачив світ 2020 року, про події, пов’язані з крихітним ресторанчиком на березі Женевського озера, де любов невіддільна від підробки на почуття, а минуле від сучасності, демонструє письменника нового, відкритого і таємничого.

Найновіший, 2021 року, вояж-роман «Sweet-світ» розкриває нам також тонке почуття гумору Олеся Ільченка, його вміння дотепно описувати пригоди сучасних українських експатів – сиріч емігрантів. Проте ця книжка – це ще й своєрідний путівник цікавими місцями і … стравами!

На стравах зупинимося детальніше, адже герой цього допису ще й неабиякий гурман. Серед дописів на його сторінці у Facebook вряди-годи з’являються «перевірені» рецепти вишуканих страв традиційних і власного авторства. Постає питання інколи, чи не видати книжку українських рецептів, на що читачі традиційно відповідають, мовляв, звісно видати. https://www.facebook.com/oles.ilchenko.5/posts/pfbid02QgZRRKsoY8C8P5unqKkR9FNyBafpV3hmiQKqaAEMEUpse3JY4nmYEH7gCrrJDXDzl.

Книжку про веселі пригоди київської кухні, її смаки та історії у ній киян письменник уже написав. Це «Чікен Київ. Секрети київського куховарства» 2021 року народження. Київ уславився щонайменше трьома унікальними кулінарними винаходами, знаними у світі: котлетою «по-київськи», «київським» тортом і «київським» сухим варенням. І ці страви мають повне право бути в списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО поруч із борщем із пампушками [https://varto.kiev.ua/shop/books/chiken-kiyiv-sekreti-kiyivskogo-kukhovarstva-oles-ilchenko/].

І ще раз варто наголосити, що практично усі міські романи (та повісті) для дорослих, які написав Олесь Ільченко, несуть в собі його любов до Києва, рідної столиці, його вулиць і будинків, до України та українців.

Зосередитися на структуруванні творів для дітей ще важче. Практично від 2005 року активно виходять із друку численні твори для дітей у різних видавництвах.

Тут є серія науково-популярних книжок, що побачили світ у видавництві «Грані-Т»: «Жуки та інші поважні особи», «Риби річок та озер», «Дерева», «Бджолині родичі» та ін. Ці книжки важко переоцінити, адже досі в Україні спостерігається брак власних, не перекладених науково-популярних книжок, особливо в царині природничих наук.

Книжка Олеся Ільченка серії «Життя видатних дітей» про Леонардо да Вінчі, Карла Ліннея, Жюля Верна, Джона Рокфеллера, Лесю Українку, Вінстона Черчілля (2007 р., 2009 р.) увійшла до шкільної програми.

Серія яскравих книжок «Історії в малюнках для найменших» лягла в основу моїх екокритичних досліджень, адже в найпростіших словах і виразах автор пояснює дітям взаємодію видів між собою та навколишнім середовищем, важливість збереження тендітного балансу в екосистемах (звісно, такого слова в творах для дошкільнят в автора не трапляється). Любов до природи, до світу живого та неживого, барвистість цього світу і, без сумніву, веселі пригоди, цікаві герої, равлик-переможець змагання на кращі ріжки – усе це Олесь Ільченко для дітей.

Огляд досягнень ювіляра був би неповним без згадки про мегасуперкруту фантастичну історію для молодшої школи (і трохи старших) «Загадкові світи старої обсерваторії». Тут тобі і переміщення в старій обсерваторії, і фантастичні пригоди допитливих дітей, і усе, усе, що треба від справжньої фантастики для цієї вікової групи.

Зрозуміло, що в один коротенький огляд не вмістиш усього, що встиг і що планує встигнути видатний діяч сучасної української літератури (вибачте, пане Олесю за патос), але, принаймні, усю свою любов до його творів і повагу до самого автора я в нього вкласти усе ж постаралася.
З ЮВІЛЕЄМ, пане Олесю! Многая літа!

Юля СМАЛЬ.
 

***

"Олесь Ільченко… Щойно промовляю про себе ім’я цього письменника, відразу ж озивається в мені любов до Києва. Місто, возвеличене словом і глибоким почуттям. Свого часу я відкривала для себе калейдоскоп київських артефактів та містичних бувальщин, гортаючи сторінки книги Олеся Ільченка «Місто з химерами». Пізнаючи столицю ближче і чуттєвіше. Така глибока і чиста любов до рідного міста, що яскраво відлунює в авторському письмі - є визначальною рисою творчого письма Олеся Ільченка. До історії Києва він звертається часто. Так, ніби проживає знову автентику столиці різних часів, зберігаючи її для майбутнього. Ця щемливість відчувається виразно у його книгах. Така ж ностальгічна щемкість притаманна й поезіям автора, зокрема з поетичної збірки «Деякі сни або Київ, якого немає». Цікаво, що ці поезії не тяжіють до урбаністики, а водночас у них переплетено щільно синтез естетики міста з глибокими почуттями і переживаннями. Це емоційна картина відчуття втраченого, збереженого в пам’яті та спогадах…

Окремо хочеться виокремити твори для дітей - пізнавальна література Олеся Ільченка це чудово й дохідливо виписаний текст про світ природи, зокрема книги «Наші птахи», «Риби», «Дерева», «Бджолині родичі» та ін., як цілий пласт цікавого пізнання. Їх люблять читати підлітки. Так само як і казка «Таємниця старої обсерваторії» полюбилась дітям. Не заяложена і цікава тема викликала непідробний інтерес. А філігранна майстерність автора додала казці власного стильового обличчя…

Нині Олесь Ільченко в Швейцарії, далеко від рідної країни. Але весь час живе її подіями, не залишається осторонь, чуттєво проживає пекло війни. Його слово - це сильний голос у світі, відстоювання миру в рідній Україні.

Вітаючи Олеся Ільченка з ювілеєм, зичимо йому сердечно наснаги на творчість і бажаємо щиро скорого завершення війни, здобуття ЗСУ переможного миру… Щоб відбулись знову зустрічі з українськими читачами наживо. І щоби попереду було багато іще мандрівок рідним Києвом, а в них - несподіваних приємних відкриттів. Певна, так і буде невдовзі. А наостанок, за нашою традицію - Многая літа!

Марія МОРОЗЕНКО

***

«Приємно, коли хороший письменник ще й хороша людина. Чи то ми так виховані, бо бібліотекарі, чи то жага знати більше. Але я не можу читати Дікенса після того, як дізналася про його ставлення до власної дружини. Не люблю за це ж Пантелеймона Куліша і, якщо зовсім відверто, Івана Яковича Франка також. Про "запоребрікових" взагалі не хочеться згадувати.

А от Джек Лондон, Стівенсон – чудові хлопці. І Олесь Ільченко – також. Його "Місто з химерами" назавжди серед моїх улюблених книжок, тих, що для розуму й для серця. І як при першому прочитанні, так і зараз кажу – хочеться щоб цей твір був втричі більшим, бо певна, що матеріалу вистачить.

З паном Олесем знайома очно й на фейсбуці і дуже приємно бачити його громадчянську позицію, і приємно було судити його твір у "Конкурсі української морської прози ім. Лисянського – Мателот". Оповідання "Біз" про хлопчика з України, який вчиться керувати вітрилами на женевському, якщо не помиляюсь, озері, де старий місцевий рибалка вчить його цьому мистецтву, але й у хлопчика, й у вчителя є свої непрості історії.

Зичу пану Олесеві Многая літа в творчості, Перемоги та вдячних читачів!»

Валентина ЗАХАБУРА

***

Збирачеві туманів у місті з химерами!

"Добродію Олесю!

Вітати з уродинами ніби й просто, бо побажання вивірені часом, але й складно, бо нинішній час тривожний. Проте є одне давнє слово – я напишу його архаїчно – НАдхнення. Судячи з академічних визначень, такий особливий стан дУхового піднесення та мобілізації творчих зусиль. І цей стан – один із найдорожчих, він весь час перебуває на межі закоханості у цілий світ і в ту людину, яка й уособлює світ.

Зі сторінок Ваших книг постає місто Кия, а в ньому, окрім химер, збережені пам’ятки і пам’ять, хоча хмаросяги тепер уподібнюють Київ до світових полісів. На мій погляд, саме це місце сили дало Вам НАдхнення, яке й водить Вашим письменницьким пером, тобто підводить сісти за клавіатуру.

Тож із львівських пагорбів хай летить до Вас вітання із золотим віком зрілості! Хай триває Ваше життя під знаком НАдхнення!"

Оксана ДУМАНСЬКА.

***

Статті Юлі Смаль (Ю. Куманська), що досліджують екологічні мотиви в творах для дітей Олеся Ільченка:

Ю. Куманська. Світ українського села в оповіданні Олеся Ільченка «Де живуть тварини?» http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/15852

Ю. Куманська. Екологічні аспекти сучасної літератури для дітей (на матеріалі прози З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка). Автореферат. https://tnpu.edu.ua/naukova-robota/docaments-download/k58-053-02/aref_kumanska.pdf

Ю.Куманська. Мандрівка Дощинки. На перетині літератури та природознавства. http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v43/part_1/11.pdf