Не дивно, що саме цю дівчинку зацікавила одна з найвишуканіших сучасних дитячих авторок, чий художній світ потребує тонкої душевної організації та вдумливого читання, Зірка Мензатюк.

КЛЮЧ щиро сподівається, що розмова між цими двома справжніми Книжниками буде цікава багатьом. 

Іринка Бородійчук, учениця 4 А класу  школи   № 172 міста Києва, добре вчиться та чудово співає, а коли має вільну хвилинку, любить читати.

Особливо до душі дівчинці припали книжки Сашка Дерманського, бо вони добрі, а з їхніми героями трапляється купа веселих пригод.

КЛЮЧ теж дуже любить книжки цього автора .

А запитання, надіслані Іринкою, засвідчують, що у нього – дуже уважні та досвідчені читачі, які вміють підмічати справді цікаві деталі.

Учень 4-А класу Бучанської школи № 4 (м. Буча Київської області) Тарас Монченко полюбляє насправді хвацькі речі, усе, що додає життю радості та цікавості. Саме тому юному читайликові припали до душі вірші Григорія Фальковича, котрий теж цінує повноту життя та щирий іскрометний сміх.

КЛЮЧ також любить сердечну радість і завжди сподівається на чарівні відкриття, беручи до рук нову книжечку.

– Чому у Вас майже всі вірші про тварин (котів і собак)?

«Дорогий Тарасе, вітаю тебе і радий, що ти уважно читаєш книжки!

У мене справді чимало віршів про тварин, бо справжня людина завжди уважна до довкілля і до тих, хто живе поруч – на нашій планеті Земля. Про людей я, звичайно, пишу також. І про рослини, і про інопланетних істот тощо.

Учениця 6-А класу НВК №12 м. Дніпропетровська Ліза Салєй, схоже, така само серйозна, глибока та водночас спрагла на справжнє диво людина, як і її улюблена авторка та землячка Наталя Дев’ятко.

КЛЮЧеві було ДУЖЕ цікаво долучитися до їхнього діалогу.

Адже КЛЮЧ навіть не здогадувався, що ця чудова складна письменниця, виявляється, перекладає аніме!

— У Вашій книзі «Скарби Примарних островів» пірат Ярош Сокіл має набрати у команду тих, у чиїх очах плескотить море, щоб знайти скарби. Ви відносите себе до таких людей та чи багато таких знаєте?

«На це запитання не так вже й легко відповісти. У книзі Море є уособленням вільного світу, воно живе. Море буває тихим, а буває бурхливим. Воно непередбачуване, інколи жорстоке, але завжди сильне. Кожному Море являє своє обличчя, проявляється по-різному. Навіть у нашому світі, де магії значно менше, ніж у світі Яроша Сокола, ми можемо спостерігати, наскільки неймовірне у своїх перетвореннях море.

І тому люди, в чиїх очах можна роздивитися відбиток цієї свавільної стихії, є по-справжньому вільними, але й відповідальними за свої думки і вчинки. Тільки роздивитися цю стихію може той, у чиєму серці теж є свобода. Або той, хто втратив дар свободи, як, наприклад, білокрилий радник Імператора.

Тринадцятирічна Влада Мордвінова, учениця  7-Б класу гімназії № 39 м. Дніпродзержинська, як здалося КЛЮЧеві, — справжнісінька Русалонька!

Чи не тому улюблена авторка дівчини — Марина Павленко?

Отже, вашій увазі цікавезна розмова двох у чомусь насправді споріднених душ! 

«Дякую тобі, Владо, за цікаві питання.

На деякі з них доводилось відповідати вже не раз, тож не скажу нічого нового, лиш продублюю відповіді ще раз. На деякі питання відповідатиму вперше, бо раніше їх не чула, за що окреме спасибі »  

— У якому віці Ви вирішили обрати свою професію, що вплинуло на ваш вибір?

«Писати ж почала, відколи себе пам´ятаю. Мабуть, разом із малюванням, яке теж дуже любила. Пригадую розмальовані мною аркушики, де збоку біля малюнків — рядки ієрогліфів-каракулів (досі малюю лівою рукою, а тоді лівою і писала), котрі «розшифровують» зображене. Стала школяркою взялася писати-малювати в звичайних зошитах. Нині розумію, що то було неусвідомлене прагнення також створити книжку.