|
|
Книжкові новинки
|
|
|
Щербаченко Т. Як не заблукати в павутині / Т. Щербаченко ; намал. Д. Кузьменко. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2013. – 103 с. : іл.
Хто з вас не любить поблукати у Мережі?!
А кому дорослі хоча б раз не казали, що Інтернет — не місце для блукання дітей і слід зайнятися чимось «нормальним», а не «гробити час і здоров‘я»?!
А ще дорослі не забувають поплакатися, що Інтернет «убиває» книжку та пишуть нуднющі підручники й посібники, в яких така жива і класна штука як Мережа перетворюється на купу мертвого залізяччя, регламентованого важко повторюваними правилами...
Але буває й по-іншому. Адже дорослі завжди виростають із дітей! І коли про Мережу береться писати той, хто любив у ній поблукати сам, і досі може дати фору власним діткам у тій справі, — з’являються справді корисні та цікаві книжки про Інтернет і дитяче життя-буття в ньому.
|
|
|
|
|
|
Думанська О. Дитя епохи : роман-колаж для сімейн. читання / О. Думанська. - Л. : Видавн. компанія «АРС», 2012. - 114 с. : ілюстр.
Зазвичай, коли автор вказує, що книжка — «для сімейного читання», йдеться про твори для найменших діток, які не вміють читати і мусять слухати те, що обрали за них «старші». Але цей роман адресований тобі — дорослому, самостійному і вільному щодо власного вибору читачеві!
З якого дива ти маєш читати його разом із батьками?!
А коли ви з ними востаннє направду відверто розмовляли?
Щоб не про хатні обов’язки («тобі що, лінь за собою вимити?!», «я що мушу все за всіх робити?», «ми тебе годуємо!» і т. п.) і шкільні «здобутки» («ти що собі думаєш?!», «я за що репетиторові плачу?!!», «ну, як контрольна?» і т. п.), а про те, що насправді хвилює ТЕБЕ (чого опиняєшся постійно сам-один проти цілого світу, чого ВІН дивиться на ту гримзу, скільки можна бути лохом перед пацанами через отих придурошних предків, навіщо воно взагалі, ТАКЕ життя?)…
|
|
|
|
|
|
Качан А. Листи з осіннього саду : лірика, ігр. поезія / А. Качан ; худож. К. Т. Лавро. — Київ : Веселка, 2012. — 64 с. : іл., портр. — (Українській дитині).
Нині, кажуть, «не модно» читати поезію… Але ж у житті вона є!
У настроях, що раптом накочуються на тебе, й спонукають то сміятися, то сумувати, то замріяно вдивлятися у тихий снігопад за вікном чи шелепання літнього дощу.
Поезія постійно живе поруч!
|
|
|
|
|
|
Чередниченко Д. Чого Волошка запишалася : повість / Д. Чередниченко ; худож. Н. Клочкова. – Київ : Грані – Т, 2012. – 59 с. : іл. – (Сучасна дитяча проза).
Коли вдома у тебе є киця або ви усією родиною саме надумали завести у себе отаку пухнасто-мявкучу улюбленицю, то мерщій берися до цієї книжечки! Бо її автор – не лише чудовий оповідач, а ще й справжній знавець котячої психології та великий шанувальник усього котячого роду. Тому захоплюючі історії про пустунку Волошку не лише розважать тебе, а й навчать доглядати за чотирилапим улюбленцем, пояснять, що і чому саме він відчуває та думає.
Світ звичайної міської квартири завдяки «кошачому поглядові» на нього відкриє свої чарівні раніше незнані тобі куточки. Особливо цікаво читати, знаючи, що то – зовсім не вигаданий дім, а справжня оселя чудового подружжя знаних письменників і перекладачів – Дмитра Чередниченка та Галини Кирпи, а Олянка, киця Волошка та киця Біленька – так само справжні, а не вигадані герої їх цікавого та по-справжньому щасливого буття .
|
|
|
|
|
|
Росич О. Джовані Трапатоні: казки для підлітків, їхніх батьків, дідусів та бабусь / О. Росич ; обкл. В. Штанка. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2010. – 370 с. – (Дивовижні світи).
Коли б Г. Х. Андерсен жив в Україні, про що б він написав? Дивне питання…
Але ось з’явився нещодавно в Україні таємничий і насправді чарівний казкар Олекса Росич, про котрого кажуть, що він — захований під псевдо відомий актор чи знаний сценарист… І розповідає він свої дивовижні та по-андерсенівськи справдешні історії так само не малюкам, а всім, кому цікаво побачити за казковими перипетіями живу драматичну суть людського буття… Твої однолітки й зовсім дорослі пані та панове мусять вирішити, чого вартує їхня людська сутність і де межа підступності та цинізму, як низько може опустити себе людина і чи варто судити того, хто таки «опустився»… А ще вони кохають, борються й зраджують, буквально «продають душу», аби запаніти та «лізуть зі шкури»… І стається все те просто зараз, поряд із тобою, у давньому сповненому легенд і чару Львові, де витає щемкий дух кави та неймовірно смаковитих льодяників…
|
|
|
|