Мій маленький Київ : путівник для дітей / текст А. Денисенко, мал. О. Старанчук та О. Грищенка. – Київ : Laurus, 2014. – 64 с. – (Серія «Моє маленьке місто». Вип. 1). 

Що ти любиш більше – мандрувати, читати, малювати чи відкривати таємниці? А можливо найбільше тобі подобається гратися з друзями у всілякі вигадки чи розглядати щось цікавенне байдуже де – в книжцці, на екрані чи навколо себе під час прогулянки?

У будь-якому разі ця книжка – ТВОЯ!

Бо вона відразу – і книжка, й прогулянка (навіть більше – екскурсія!), і розмальовка, і гра!

А ще це чудовий довідник всіляких цікавинок, що приховуються на затишних древніх вулицях Києва.

Ярмиш Ю. Їжачок та соловейко / Ю. Ярмиш ; худож. Ю. Мітченко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012. – 16 с. : іл. – (Міні-Диво).

Якщо тобі набридли всілякі покемони та феї і стало чомусь трішечки самотньо, якщо задумуєшся про складні драматичні події, котрі відбуваються довкола, — прочитай цю мудру чарівну казку про Їжачка, котрий умів бути Справжнім.

Якось він за покликом серця врятував малого Соловейка. І з того народилася справжня Велика Дружба. Та дуже швидко Їжачкові довелося зіткнутися зі нежданою бідою: в ліс влучила блискавка — все вигоріло вщент і ніхто не був певен, що солов‘ї, котрі відлетіли у вирій, знайдуть рідні місця.

Заржицька, Е. Пригоди Рожевого Динозаврика та його друзів : повість-казка / Еліна Заржицька, ілюстр. Ірина Жигілій. – Харків : ФОП Озеров Г. В., 2015. – 80 с. : іл.

Про динозаврів знають усі. А от чи знаєш ти, чим, скажімо, відрізняються птерозаври від птеродактилів, або скільки зубів у зауролофа?! Ні?

А казки любиш?

Тоді історія дивовижних пригод Динозаврика Досвіта, Птеродактиля Ладочки та і Бронтозавра Добреги стовідсотково припаде тобі до смаку!

Адже це добра та весела оповідь про почуття й вчинки, які завжди «на часі» та високо цінуються — що в юрському періоді, що в наші дні.

Дев'ятко Н. Злато Сонця, синь Води / Н. Дев'ятко ; авт. обкл. : Н. Мілюшко ; іл. А. Марковська. – Луцьк : Твердиня, 2014. – 140 с.

Ну що, Читачу, готовий до справжнього виклику?!

Дев'ята книга Наталії Дев’ятко, про яку нині хочу тобі розповісти, – складний, глибокий, багатомірний, але направду цікавий твір!

Цікаво, що існує вона відразу у трьох «втіленнях» – форматах: паперовому, створеному видавництвом «Твердиня» (Луцьк), електронному – у видавництві «Кассіопея» (Київ) і в аудіоверсії, яку начитує сама авторка.

Валентина Захабура. Ой, Лише, або З чим їдять вундеркіндів? – Київ : Санченко; Електрокнига, 2014. – 158 с.

Як воно жити, коли ти вундеркінд?

Особливо, якщо ти справжнісінька «дрібнота», котра втрапила в новий клас, де всі на два роки старші тебе?

Виявляється, — класно!

Особливо, коли, завдячуючи батькові-байкеру, знаєшся на мотоциклах, запросто «приручаєш» місцевих хуліганів і ледарів, та, головне, — маєш справжнього друга!

А як воно бути справжнім другом молодшій тебе дівчинці-вундеркіндові?

Особливо, якщо твій дідусь любить їздити на одноколісному велосипеді, батьки щоранку стрибають з тобою в ліжку, а старенька сусідка згори зазвичай схожа на ожиле аніме?