Капустіна Т. Епоха чародіїв : Спадкоємиця Легенди / Т. Капустіна; худож. О. Карпенко. – Київ : Вид. В. Карпенко, 2009. - 307 с. : іл.

Кожен справжній український «поттероман» десь глибоко в серці завжди сподівався, що колись-то візьме до рук книжку, котра засвідчить, що й тут, в Україні, не обійшлося без магічного співтовариства й який-небудь Волхвоград чи хоча б невеличка Школа чарування ховається таки за сусіднім рогом. А кому не уявлялося, що просто серед літа, замість «обживати» після зими дачу та порпатися в грядках, ти опинишся в обіймах чарівного (в прямому сенсі слова!) парубка й тікатимеш щовечора не до місцевого «клюбу» на провінційну дискотеку, а до справжнього Міста чарівників в пошуках неймовірних артефактів?

Так от: мрії обов’язково збуваються!

Книжка Тетяни Капустіної «Епоха чародіїв. Спадкоємиця Легенди» – і є оте довгоочікуване веселе та захоплююче свідчення присутності чарівного серед українських буднів.

Григорук А. В Поторочі чорні очі… / А. Григорук; мал. С. Бялас. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2010. – 48 с. : іл.

З героями Анатолія Івановича Григорука ти вже зустрічався на сторінках чудового дитячого журналу «Малятко». А коли маєш за плечима хоча б два класи школи, то певно відразу згадаєш родину Бубликів та їхнього заповзятого до витівок Дениска, що зійшли на сторінки шкільних підручників з книжки Анатолія Григорука «Чим хата багата». А ще письменник весело та вигадливо переповів, у що граються твої ровесники у різних куточках світу («Сніговик-дражнилко», «Солом’яне море»); які віршики та пісеньки люблять («Вийди, вийди, сонечко»); яких звичаїв дотримуються («Що край, то звичай»); вигадав силу-силенну пригод («Волелюбний вітер», «Праправнук барона Мюнхгаузена») та склав чимало дотепних віршиків.

Найвигадливіші та найграйливіші з них увійшли до книжечки «В Поторочі чорні очі…», що її видрукувало у 2009 р. видавництво «Навчальна книга – Богдан» у місті Тернополі.