|
Книги: рецензії та критика
|
Бердт В. Мій друг Юрко Циркуль та інші : шк. роман / В. Бердт ; худож. І. Ключковська. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2010. – 269 с. : іл – (Класні історії).
«Я відчував себе настільки самотнім, покинутим у цьому світі,
що коли б це був п’ятий поверх, то викинувся б з нього вниз головою»
Книжки зазвичай пишуть дорослі, які чомусь певні, що у дітей і проблеми «дитячі» — оцінки в школі, «несерйозні» перші почуття, «дрібні» перемоги чи програші, «дурні» забаганки та дивакуваті витівки…
Але насправді твої будні можуть бути значно жорстокішими та складнішими. Хоча б тому, що самі дорослі зовсім не обов’язково відповідальні та сильні. Вони можуть виявитися справжніми слабаками в ситуації, коли відступати вже нікуди. Вони можуть зрадити не тільки тебе, а й себе. Вони можуть бути байдужими, а не добрими, самозакоханими, а не вихованими, просто нікчемними… А ти вже достатньо виріс, аби все це бачити й розуміти… Але ж як хочеться і далі вірити у чудові дитячі казки, де все завжди завершується щасливо! Як важливо не здатися на відкуп здоровому глуздові такого недосконалого дорослого світу!
|
|
|
Духовна азбука для дитини і всієї родини / худож. Л. Андрощук. – К. : Лелека, 2011. – 80 с. : іл. – (Перші кроки).
Ця книжечка для тих із Вас, хто щиро почувається православним християнином, а не просто вирішив дізнатися про основи віри чи вивчає у школі курс християнської етики. До цієї вишукано оформленої симпатичної книжечки увійшли віршики про святі для людини віруючої речі, свята і почуття. Ось як щиро й водночас піднесено пишеться про натільний хрестик:
«Хрест святий в усіх ділах
Захищає нас від зла.
Кожен має пам’ятати –
Був Господь на нім розп’ятий.
Хрест натільний також маю
І ніколи не знімаю.
Ми від хрещення утрьох:
Хрестик, я — і з нами Бог» («Хрестик», с. 68).
|
|
|
Савка М. Казка про Старого Лева : казка / М. Савка ; мал. В. Штанко. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2011. – 39 с. : іл.
Усі давні міста світу мають не лише дивовижну історію та особливий, притаманний лише їм дух, не лише власні легенди, казки та неповторні чарівні куточки, а й (і це головне!) чудових мешканців, які понад усе люблять і шанують своє місто.
У древньому українському Львові, з легкої руки редакторки та поетеси Мар’яни Савки та гітариста львівського гурту «Мертвий півень» Юрія Чопика, ось уже десять років як оселився неймовірний мешканець — Старий Лев. На схилі літ мудрий і всезнаючий Цар звірів приїхав до княжого міста в Україні й живе тепер у затишній мансарді під дахом старовинної кам’яниці, колекціонуючи для дітей (бо ж любить їх найбільше!) казки та різноманітні оповідки з усього світу.
Певно, ти вже читав не одну книжечку, видрукувану Видавництвом Старого Лева?!
|
|
|
Гаврош О. Пригоди тричі славного розбійника Пинті : повість / О. Гаврош ; іл. М. Паленка. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2008. – 279 с. : іл.
Ти чув про Робіна Гуда? Можливо, навіть наслідував його героїчні подвиги, зорганізувавши власну ватагу з саморобними луками в найближчому парку?
А про Довбуша чув? Про того, що гуляв зі своєю ватагою Карпатами так, що й досі в піснях відлунює! А, можливо, ти навіть бував на Довбушевих скелях чи в Довбушевій печері?..
А про Пинтю Хороброго знаєш? Ні?!
Та ж про тричі славного Григора Пинтю та його благородних справедливих побратимів-опришків скільки пісень співано, скільки казок і легенд розказано! А ти не чув?!!!
|
|
|
Аромштам М. Коли відпочивають янголи : повість / М. Аромштам ; пер. з рос. І. Андрусяка ; іл. на обкл. І. Донця та М. Щетинської. – К. : Грані - Т, 2011. – 223 с. : іл.
«Знайдіть «Короля Матіуша»…
Прочитайте неодмінно.
Інакше ви не зрозумієте чогось важливого про себе»
Марина Аромштам
Інколи мені здається, що найпоширенішою культурною «роздратованою» фразою є «Не лізь у душу!». Щоразу, коли не маєш що казати, а від тебе чекають чи то слів, чи то вчинків, вона просто-таки сама зривається з уст… Водночас, так само часто, коли тягар невисловлених жалів і образ (чи навіть радощів!) перебирає певну невидиму міру, ти мусиш хоч комусь виговоритися, «вилити душу»…
Нам усім постійно доводиться мати справу з душею – власною чи чужою. Але ніхто не погодиться, аби ти тренувався на його душі поводженню з іншими… Натомість Справжні Книжки, в які автор чесно вклав часточку власного духу, завжди відкриті до такої дивної співпраці.
Та далеко не кожний спроможний «залізти в душу» живого тексту…
|
|
|