«Від землі твоя сила!» або Ідентифікація Віктора Близнеця

Близнець В. Женя і Синько : повість / БлизнецьВ. ; іл. М. М. Левчишина. – К. : Молодь, 1974. – 191 с. : іл.

«...Було чимало рецензій, мене за щось хвалили й лаяли, а я читав і за душу смоктало: не те, не те, не те.

Все це пусте, дрібне, побіжне —  і те, за що хвалять, і те, за що лають. Невже не розуміють?..»

***

«…Дивися — в житті є щось важливіше цієї товкучки — краса, казка, совість...».

Віктор Близнець.

Віктор Близнець був і залишається найбільше непізнаним із визнаних класиків української дитячої літераури. Як і тексти Г. Х. Андерсена (саме це, можливо, незвичне порівняння видається мені найбільш показовим!) його твори можна зрозуміти лише в гармонійній цілостності дитинно/дорослого дискурсу, не намагаючись спростити чи втиснути їх у якісь рамці. Слідом за В. Винниченком, М. Хвильовим, В. Підмогильним, Ю. Яновським письменник прагнув відтворити повноту буття в усій складності та розмаїтті психологічних та інтелектуальних станів персонажів. І орієнтованість тексту на читача-дитину не завадила тому налаштуванню. Зрештою, важко сказати, для кого написані його повісті, — для доросліючих дітей, чи дитинних душею дорослих...

Орлов В. Я желаю вам добра / В. Орлов ; худож. Н. Грудинская. – Симферополь : Таврия, 1979. – 72 с. : ил.

Полна сюрпризов, чудес и, конечно же, добра удивительная поэтическая страна Владимира Орлова. Всё, о чём он пишет о весёлых грибах и удивленной вороне, разноцветном ветре и осенних дорожках, обидчивой хрюшке и снежной бабе, пронизано искренней теплотой, доверчивой открытостью, глубоким лиризмом, тонким юмором.

Малик Г. Злочинці з паралельного світу / Г. Малик ; мал. С. Храпова. – Вінниця : Теза, 2008. – 219 с. : іл.

Цю книжку читати цікаво. І не тому, що йдеться про Чорнобильську зону, де, як знає кожен поважаючий себе геймер, розгортаються безкінечні історії «Сталкера». І не тому, що «звірі – розмовляють». І не тому, що йде безупинна боротьба за життя, й люті та хитрі протистоять добрим. І навіть не завдячуючи паралельному світові, де люди помінялися місцем із тваринами…
Ні! Цю книжку цікаво читати, бо вона напрочуд справдешня!
Звірі й почвари, оборотні й бандити, паралельні світи й цілком буденна земна реальність – все в ній навдивовижу впізнаване, таке, що розмовляє та чинить саме так, як буває в сьогоденні.

Бічуя Н. Шпага Славка Беркути : повість / Н. Бічуя ; мал. А. Дев'яніна. - К .: Веселка, 1968. - 95 с.: іл.
Бічуя Н. Шпага Славка Беркути : шк. роман / Н. Бічуя ; передм. Г. Шиян ; іл. М. Шутурми ; обкл. К. Ковалишина. - Львів: Вид-во Старого Лева, 2010. - 173 с .: іл. - (Класні історії).

«Мета будь-якого зображення чи відображення —
максимально наблизити їх до істини, яку так чи інакше бачиш сам»
Н. Бічуя.

 «…дитячий світ трохи гостріший і більше справдешній, від того іноді жорстокіший,
але завжди щирий, він для нас стає джерелом усього на світі,
але нам не хочеться в ньому залишатись, бо людина повинна рости…».
Г. Шиян.

Так чомусь трапилося, що й досі, коли більшість українців по факту є міщанами, залишається в усвідомленні стереотипне уявлення про українство як суто «сільську» культуру, позбавлену «міського», «чужого самій природі нашого народу» сенсу. Можливо, тому мало говориться й про урбаністичний дискурс щодо книги для дітей. Натомість, тема міста та дитини у місті не лише присутня в українській літературі для дітей, а й має власну тяглість і простежувані вектори поступу. Йдеться як про класичні взірці, що увійшли до кола дитячого читання завдяки шкільництву (В. Винниченко, В. Підмогильний та ін.), так і про «київські» повісті В. Нестайка та А. Григорука чи виразно «міські» твори останніх десятиліть (В. Бердт, , Є. Кононенко, О. Лущевська, М. Павленко та ін.) тощо.

Корчак Я. Мацюсеві пригоди: повість-казка / Я. Корчак ; пер. з пол., вступ. ст. Б. Чайковського ; худож. В. Чернуха. – К. : Веселка, 1969. – 399 с. : іл.
Корчак Я. Пригоди короля Мацюся : повість-казка / Я. Корчак ; пер. з пол. Б. Чайковського ; іл. Р. Попський. – К. : А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га, 2011. – 534 с. : іл.

«…книжка, пояснюючи, що треба робити, створює ілюзію, ніби можна всього досягти»;
«Єдине, що ми даємо вам, — це сум за кращим життям, якого немає, але яке буде,

за життям правди і справедливості».
Януш Корчак

Та інколи з’являються люди, від початку певні, що цей світ і є найкращим із можливих, бо іншого в тебе просто немає. Люди, які не чекають, поки дитина виросте, аби ставитися до неї як до людини. Люди, котрих ніщо не здатне примусити перестати бути Людьми. Один із таких —Януш Корчак (1878–1942) — автор чи не найважливішої для формування всієї європейської культури філософської казкової дилогії «Король Мацюсь Перший» і «Мацюсь на безлюдному острові» (1923), праведність ідеалів якої автор засвідчив, добровільно пішовши зі своїми учнями до газової камери фашистського концтабору в Треблінці …