Орлов В. Я желаю вам добра / В. Орлов ; худож. Н. Грудинская. – Симферополь : Таврия, 1979. – 72 с. : ил.

Полна сюрпризов, чудес и, конечно же, добра удивительная поэтическая страна Владимира Орлова. Всё, о чём он пишет о весёлых грибах и удивленной вороне, разноцветном ветре и осенних дорожках, обидчивой хрюшке и снежной бабе, пронизано искренней теплотой, доверчивой открытостью, глубоким лиризмом, тонким юмором.

Малик Г. Злочинці з паралельного світу / Г. Малик ; мал. С. Храпова. – Вінниця : Теза, 2008. – 219 с. : іл.

Цю книжку читати цікаво. І не тому, що йдеться про Чорнобильську зону, де, як знає кожен поважаючий себе геймер, розгортаються безкінечні історії «Сталкера». І не тому, що «звірі – розмовляють». І не тому, що йде безупинна боротьба за життя, й люті та хитрі протистоять добрим. І навіть не завдячуючи паралельному світові, де люди помінялися місцем із тваринами…
Ні! Цю книжку цікаво читати, бо вона напрочуд справдешня!
Звірі й почвари, оборотні й бандити, паралельні світи й цілком буденна земна реальність – все в ній навдивовижу впізнаване, таке, що розмовляє та чинить саме так, як буває в сьогоденні.

Бічуя Н. Шпага Славка Беркути : повість / Н. Бічуя ; мал. А. Дев'яніна. - К .: Веселка, 1968. - 95 с.: іл.
Бічуя Н. Шпага Славка Беркути : шк. роман / Н. Бічуя ; передм. Г. Шиян ; іл. М. Шутурми ; обкл. К. Ковалишина. - Львів: Вид-во Старого Лева, 2010. - 173 с .: іл. - (Класні історії).

«Мета будь-якого зображення чи відображення —
максимально наблизити їх до істини, яку так чи інакше бачиш сам»
Н. Бічуя.

 «…дитячий світ трохи гостріший і більше справдешній, від того іноді жорстокіший,
але завжди щирий, він для нас стає джерелом усього на світі,
але нам не хочеться в ньому залишатись, бо людина повинна рости…».
Г. Шиян.

Так чомусь трапилося, що й досі, коли більшість українців по факту є міщанами, залишається в усвідомленні стереотипне уявлення про українство як суто «сільську» культуру, позбавлену «міського», «чужого самій природі нашого народу» сенсу. Можливо, тому мало говориться й про урбаністичний дискурс щодо книги для дітей. Натомість, тема міста та дитини у місті не лише присутня в українській літературі для дітей, а й має власну тяглість і простежувані вектори поступу. Йдеться як про класичні взірці, що увійшли до кола дитячого читання завдяки шкільництву (В. Винниченко, В. Підмогильний та ін.), так і про «київські» повісті В. Нестайка та А. Григорука чи виразно «міські» твори останніх десятиліть (В. Бердт, , Є. Кононенко, О. Лущевська, М. Павленко та ін.) тощо.

Корчак Я. Мацюсеві пригоди: повість-казка / Я. Корчак ; пер. з пол., вступ. ст. Б. Чайковського ; худож. В. Чернуха. – К. : Веселка, 1969. – 399 с. : іл.
Корчак Я. Пригоди короля Мацюся : повість-казка / Я. Корчак ; пер. з пол. Б. Чайковського ; іл. Р. Попський. – К. : А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га, 2011. – 534 с. : іл.

«…книжка, пояснюючи, що треба робити, створює ілюзію, ніби можна всього досягти»;
«Єдине, що ми даємо вам, — це сум за кращим життям, якого немає, але яке буде,

за життям правди і справедливості».
Януш Корчак

Та інколи з’являються люди, від початку певні, що цей світ і є найкращим із можливих, бо іншого в тебе просто немає. Люди, які не чекають, поки дитина виросте, аби ставитися до неї як до людини. Люди, котрих ніщо не здатне примусити перестати бути Людьми. Один із таких —Януш Корчак (1878–1942) — автор чи не найважливішої для формування всієї європейської культури філософської казкової дилогії «Король Мацюсь Перший» і «Мацюсь на безлюдному острові» (1923), праведність ідеалів якої автор засвідчив, добровільно пішовши зі своїми учнями до газової камери фашистського концтабору в Треблінці …

Умеров, Н. Ведмідь-гора : вірші, оповідання та казки / Н. Умеров ; пер. з кримськотат. мови Д. Кононенко, О. Тимохіна; худож. К. Порфір’єва. – Сімферополь : Кримнавчпеддержвидав, 2010. – 195 с.: іл.

«Ця книжка присвячена школярам часів Великої Вітчизняної війни,

фашистської окупації, повоєнних років і сучасним школярам.
Їх усіх об’єднує почуття інтернаціональної дружби, любов до рідної землі, бажання бути у всьому першими, бути схожими до тих, чиїми подвигами ми пишаємося»
Нузет Умеров

У російських перекладах кримськотатарська література для дітей з’являлася від початку XX ст. (скажімо, видавництвом Г. Ф. Мириманова у серії «Библиотека школьника» 1927 р. була видрукувана «Татарочка Эсьма» Тимурджана Одабаша у перекладі Я. Богдановича з малюнками А. Андронова). Натомість, в українських перекладах кримськотатарська дитяча література почала широко з’являтися лише за часів Незалежності: входила до тематичних антологій, хрестоматій і підручників, друкувалася окремими книжками, як-от: «Жовта мить» Ю. Кандима (К., 1999), «Моя Батьківщина» (Сімферополь, 2002) та «Мій друг Руслан» (Сімферополь, 2000) Н. Умерова тощо. Неодноразово з’являлися окремі видання та збірники кримськотатарських народних казок, як от: «Сівач перлів» (К., 1990), «Мудра Джиранча» (К., 1999), «П’ять грон винограду» (Сімферополь, 2004), «Чарівне кільце» (Сімферополь, 2006), «Кримськотатарські народні казки та легенди» (Сімферополь, 2002 ; К., 2007), «Золоте яблуко» (Сімферополь, 2008) та ін. Зрештою, у 2010 р. читач отримав зібрання кращих перекладів українською Ольги Тимохіної та Данила Кононенка творів нашого сучасника, класика кримськотатарської дитячої літератури Нузета Умерова.
Це ошатне видання, у дизайні якого, як і в кримській природі, завдячуючи художниці Катерині Порфір’євій, панують сонце та море, а з кожної сторінки злітають у небо чайки, залишаючи в мареві вічної легенди блакитні обриси Ведмідь-гори, видане за сприяння та фінансування Президентського фонду Л. Д. Кучми «Україна» і, на мою думку, за своєю значимістю для кримськотатарської й української літератури для дітей, нашого спільного подальшого культурного поступу є знаковим. Адже, як сказав на презентації видання ректор Кримського Інженерно-педагогічного університету Февзі Якубов: «Нузет Умеров — просто поет, він поет від себе, із нутра! Його книга «Ведмідь-гора» зібрала навколо себе всі народи, культури, звичаї. Вона злободенна сьогодні і буде такою само завжди».