Умеров, Н. Ведмідь-гора : вірші, оповідання та казки / Н. Умеров ; пер. з кримськотат. мови Д. Кононенко, О. Тимохіна; худож. К. Порфір’єва. – Сімферополь : Кримнавчпеддержвидав, 2010. – 195 с.: іл.

«Ця книжка присвячена школярам часів Великої Вітчизняної війни,

фашистської окупації, повоєнних років і сучасним школярам.
Їх усіх об’єднує почуття інтернаціональної дружби, любов до рідної землі, бажання бути у всьому першими, бути схожими до тих, чиїми подвигами ми пишаємося»
Нузет Умеров

У російських перекладах кримськотатарська література для дітей з’являлася від початку XX ст. (скажімо, видавництвом Г. Ф. Мириманова у серії «Библиотека школьника» 1927 р. була видрукувана «Татарочка Эсьма» Тимурджана Одабаша у перекладі Я. Богдановича з малюнками А. Андронова). Натомість, в українських перекладах кримськотатарська дитяча література почала широко з’являтися лише за часів Незалежності: входила до тематичних антологій, хрестоматій і підручників, друкувалася окремими книжками, як-от: «Жовта мить» Ю. Кандима (К., 1999), «Моя Батьківщина» (Сімферополь, 2002) та «Мій друг Руслан» (Сімферополь, 2000) Н. Умерова тощо. Неодноразово з’являлися окремі видання та збірники кримськотатарських народних казок, як от: «Сівач перлів» (К., 1990), «Мудра Джиранча» (К., 1999), «П’ять грон винограду» (Сімферополь, 2004), «Чарівне кільце» (Сімферополь, 2006), «Кримськотатарські народні казки та легенди» (Сімферополь, 2002 ; К., 2007), «Золоте яблуко» (Сімферополь, 2008) та ін. Зрештою, у 2010 р. читач отримав зібрання кращих перекладів українською Ольги Тимохіної та Данила Кононенка творів нашого сучасника, класика кримськотатарської дитячої літератури Нузета Умерова.
Це ошатне видання, у дизайні якого, як і в кримській природі, завдячуючи художниці Катерині Порфір’євій, панують сонце та море, а з кожної сторінки злітають у небо чайки, залишаючи в мареві вічної легенди блакитні обриси Ведмідь-гори, видане за сприяння та фінансування Президентського фонду Л. Д. Кучми «Україна» і, на мою думку, за своєю значимістю для кримськотатарської й української літератури для дітей, нашого спільного подальшого культурного поступу є знаковим. Адже, як сказав на презентації видання ректор Кримського Інженерно-педагогічного університету Февзі Якубов: «Нузет Умеров — просто поет, він поет від себе, із нутра! Його книга «Ведмідь-гора» зібрала навколо себе всі народи, культури, звичаї. Вона злободенна сьогодні і буде такою само завжди».

Підгірянка М. Для Вкраїни вірно жиймо : твори / М.Підгірянка ; упоряд. і прим. В. Левицького ; передм. М. Й. Шалати [та ін]. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2009. – 783 с. , портр.

Хто з нас у дитинстві не декламував: «Скочив зайчик в тернину Та подер кожушину…»? А хто знає справжнє прізвище авторки цих милих серцю рядків? Хто спроможний впізнати серед інших світлину Марійки Підгірянки? Розповісти хоч кілька слів про її долю та творчість?

А хіба твори письменниці відіграли свою значиму роль в долі меншої кількості людей, ніж спадщина її колег, що писали для дорослих? Боюся, що – навпаки…

Нестайко В. З. Тореадори з Васюківки : трилогія про пригоди двох друзів / В. З. Нестайко ; мал. Є. Семенова. - Київ : Веселка, 1973. - 415 с., [6] арк. іл.: іл. 

Нестайко В. З. Тореадори з Васюківки: трилогія про пригоди двох друзів ; нова авт. ред. з новими епізодами / В. З. Нестайко; передм. В. Нестайка; худож. А. Василенко. - Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2004. - 543 с.: ілюстр. - (Найкращий український дитячий роман).

«…не станете, як ті діти,
не ввійдете в Царство Небесне!»

Євангелія від Св. Ап. Матвія (18:1-4)

Коли спинити на вулиці перехожого та запитати, кого з українських письменників він знає, відразу почуєш: «Шевченка!». Бо навіть той, хто кинув читати книжки ще в школі або ніколи не жив в Україні, чув про Кобзаря.
А коли запитати про українських дитячих письменників, відповідь так само буде прогнозованою: «Нестайко!.. Отой що «Тореодори з Васюківки»!..»