Ювілеї
Володимирові Рутківському — 80!
18 квітня 2017, 0:24 Автор: Анаталій Качан, Галина Малик, Григорій Клочек, Зірка Мензатюк, Віталіна Кизилова, Наталя Марченко та ін. |
Вітаємо батька «Джурів»
Юним читачам та всім шанувальникам Володимира Рутківського пощастило, що письменник ще в молоді літа збагнув, як творять діти, і захопився творчістю для них, не чекаючи похилого віку. Інакше ми ніколи не зустрілися б із героями його самобутніх книжок. Маючи вже кілька поетичних збірок, адресованих дорослому читачеві, В. Рутківський ще далекого 1974 року «відчинив Богданкове вікно» в літературу для юних читачів, а через три роки, вже як прозаїк, остаточно «прописався» в ній. Цей вибір був настільки усвідомлений і безповоротний, що письменника не зупинило навіть те, що з єдиним на той час видавництвом дитячої літератури «Веселка» у нього не склалися стосунки. Одних видавців не влаштовувало те, що у його творах, зокрема у «Бухтику з тихого затону», «багато чортівщини», інших — що пише не так, як співець «школярської вольності» В. Нестайко, який очолював тоді одну з редакцій у «Веселці» і не впізнав в одеському авторові свого колегу по перу, майбутнього Шевченківського лауреата. Та і в новітні часи, коли Україна стала незалежною, письменника з Одеси ще довго не помічали навіть нашумілі видавці, які в погоні за швидким прибутком переорієнтовувалися на масову літературу, віддаючи перевагу віртуальним і розважально-догоджальним жанрам. «Аби цікаво було читати», — проголосила своє письменницьке кредо одна молода текстовичка. І мало кого хвилювало, що ці читабельні «розважалки» та «віртуалки» дуже часто схожі на новорічну хлопавку — з конфеті та серпантином, але одноразового застосування. За таких обставин, в умовах відсутності критичної думки, яку замінили суб’єктивні рейтингові оцінки та амбітні піар-компанії, легше було знайти голку в сіні, аніж знакову книжку, здатну в перехідному підлітковому віці стати опорою в житті, сприяти подоланню комплексу меншовартості, постколоніальних і пострадянських синдромів. |
Анатолієві Григоруку – 85!
20 березня 2017, 9:02 Автор: Оксана Кротюк, Тамара Коломієць, Марія Морозенко, Вадим Скомаровський, Наталя Марченко та ін. |
березень, 2017 р. |
Анатолієві Качану - 75!
15 січня 2017, 19:30 Автор: Володимир Рутківський, Григорій Клочек, Тетяна Качак, Петро Сорока, Лідія Ходанич-Повх, Марія Морозенко та ін. |
На острові траву розхитує прибій — Комиш і кропиву, рогіз і звіробій. Дивлюсь я у бінокль: на вітрі, мов жива, З Дунаєм заодно хвилюється трава. Хвилюється Дунай, і в мене в комишах У вутлому човні хвилюється душа.
|
Євгенові Гуцалу - 80!
14 січня 2017, 2:58 Автор: Леся Воронина, Наталка Поклад, Оксана Думанська, Лідія Ходанич-Повх, Віталіна Кизилова, Тетяна Качак, Марія Морозенко та ін. |
«Сьогодні важко сказати, коли я почав писати: здається, я писав завжди. Згадується таке. У початковій школі, в селі, українську мову та літературу нам, дітям, після війни викладав мій батько. Якось ми написали твори на вільну тему. Батько прочитав мою вільну тему — й на весь клас запитав: — Ти оце звідки списав? Я став запевняти, що ні в кого не списував, що написав сам, — і він слухав недовірливо... Але цей спогад — не на якусь похвальбу собі, так запам’яталося. Зрештою, він завжди ставився дуже критично до того, що я писав... За нашою хатою, в кущах бузку, я сам збив неоковирного стола з грабових жердин — і спекотного подільського літа, сховавшись у затінку, писав тут оповідання, вірші. Свої писання заклеював у конверти — й посилав у Київ, який тоді був для мене значно більше Києвом, ніж нині, хоч і нині залишається Києвом, але — вже не тим. І чекав тоді, в своєму дитинстві, відповідей з редакцій. Усі відповіді — без винятку — були негативні, й ні дитячі тодішні журнали, ні дитячі газети не вмістили жодного мого рядка, а я писав — і слав, писав — і слав. Мав мрію вступити на факультет журналістики Київського університету імені Шевченка. Було п’ятнадцять вступників на одне місце. На останньому екзамені з географії, яку я знав чудово, мені поставили четвірку, і, маючи з інших екзаменів п’ятірки, я десь через місяць одержав у селі відповідь з університету: «Вас не зараховано з причин конкурсу». |
Наталці Поклад - 65!
5 вересня 2016, 21:37 Автор: Марія Морозенко, Наталя Марченко, Оксана Кротюк та ін. |
До віншування Наталки Поклад із ювілеєм
Вибагливі книголюбчики достойно поціновують творчість улюбленої письменниці. І це й не дивно. Характерною рисою стилю авторки у дитячій літературі є природна щира розмова зі своїми допитливими читачами, не загравання із ними, а відверте довірливе спілкування. Як фаховий педагог, вона тонко розуміє психологію дитини, її світобачення, природу пошуку цікавого для себе. Щирі в своїх уподобаннях діти, хоча й не знають іще тонкощів написання віршів чи оповідань, як ніхто інший вміють розрізняти справжність і штучність. Навряд чи їх цікавитимуть книги, в яких вони не помітять власні життєві враження, емоції та думки. |