Ольга Купріян – добре знана, улюблена для багатьох читачів «модна» авторка, дуже безстрашна у виборі тем та образів, зі своїм особливим стилем письма. А ще пані Оля невтомно працює над промоцією читання та книг для дітей.  

«Чому варто читати дітям під час війни?

Моя відповідь: тому що в одних випадках це – частина ритуалу, яка залишилася з "мирного" життя, і важливо перенести її з собою в життя під час війни, щоб стабілізувати дитину.

В інших випадках, якщо читання не є ритуалом, то важливо нагадати, чому ми взагалі читаємо дітям. Це – передусім про близькість, емоційний зв’язок, заспокоєння, можливість побути разом у якійсь історії – посміятися або поспівпереживати. Власне, це все у війну тільки загострилося. Коли ми з донькою опинилися без книжок, то першим ділом купили книжку, щоб разом сміятися. 

Упродовж червня-вересня 2022 р. ми з колегами з БараБуки збираємо інструменти до великої теми #ЯкГоворитиЗДітьмиПроВійну в одному місці: http://www.barabooka.com.ua/terapiya-chitannyam-yak-govoriti-z-ditmi-pro-vijnu/.

Галина Малик – визнана та сердечно люблена кількома поколіннями дітей дитяча письменниця, чиї повісті, казки та вірші вражають незвичністю форми, складністю порушуваних питань і неймовірною аурою справжнього! – пригод, випробувань, радості та знахідок! А ще пані Галина – перекладач, експерт у галузі дитячого читання та невтомний залюблений у світ шукач пригод.

«Я дуже не люблю роздавати рецепти і насмілюватися комусь щось радити, бо це невдячна і марна справа. Тим більше, коли є сумніви, чи хтось цих моїх порад потребує.

Бо й час, коли, що і чи взагалі час читати, обирає для себе кожен сам без порад.

Тому я можу хіба що поділитися тим, що б робила я на місці: мами, яка читає найменшим дітям, які ще не читають самі; читача молодшої, середньої школи та підлітка – маючи на увазі літературу художню.

Олексій Надемлінський – веселий і мудрий дитячий письменник, у творчості якого буяє неповторний життєлюбний дух вільного та прекрасного міста біля моря – Одеси. А ще Олексій Юрійович – інженер і бібліотекар, невтомний жартівник і промоутер дитячого читання!

«На жаль, нинішні українські діти – це діти війни. А війна — дуже жорстока річ. І, як не дивно, саме в час лихоліття я б рекомендував дітям читати веселі та мудрі книги. Скажу одразу – це моя особиста думка.

Отже, короткий список.

Володимир Рутківський “Джури і Кудлатик”.

Я розумію, що першу частину тетралогії “Джури козака Швайки” вивчають у школі, а в деяких учнів книги, які зі “шкільної програми”, викликають певне неприйняття. Проте, я б все ж рекомендував останню частину. Вона смішна та мудра, сучасна та історична.

Оксана Думанська – чудова дитяча письменниця, котра «розпочала» у сучасній дитячій і підлітковій літературі України чимало нових напрямків і тем. Також пані Оксана – учитель і наставник плеяди нині знаних авторів, відомий і напрочуд фаховий редактор. А ще – творець неймовірних «авторських» хлібів і невтомний креативний промоутер дитячого читання!

«Мої спостереження і поради не ґрунтуються на систематичних опитуваннях і на вивченні формулярів у бібліотеках. Це висновки із розмов у родинах знайомих і друзів, із їхніми дітьми десяти-дванадцяти років, які вже читають та обирають книжки самостійно.

Психологи зауважують, що діти такого віку шукають собі «авторитета», «взірця», тому їм корисно читати книжки пізнавального штибу – про ті постаті в різних культурах, які досягли успіху завдяки своїй зацікавленості, наполегливості, посидючості, оптимістичності, завдяки хисту, який постійно розвивали, та ін.

Зірка Мензатюк – одна з найбільше знаних і найулюбленіших дитячих авторок України, казкарка та повістярка, чиї оповіді торкають серце і роблять дитячу душу сильнішою та світлішою. А ще Зірка Захаріївна – фаховий журналіст, залюблена у природу та відкриття нового любителька подорожей і справжній матріарх сильної та славної родини.

«Мала нещодавно гостру суперечку з колегою саме на цю тему – що читати дітям у час війни? Вона переконувала, що нинішнім дітям, які бачили жахіття війни, потрібні веселі, яскраві книжки про безхмарні щасливі пригоди, а не твори про війну.

Звісно, потрібне і розважальне читання, а описи воєнного жахіття – то взагалі не про дитячу літературу. Однак, вважаю, не можна також замовчувати пережите, ховати від дітей правду. Навпаки, вони потребують книжок, які пояснюватимуть їм, що ж відбувається, повертатимуть надію та душевну рівновагу. Зрештою, до подібних творів у народі вдавалися споконвіку. Маю на увазі українські народні героїчні казки, такі як «Котигорошко», «Микита Кожум‘яка». Там усе вивірено і все на місці: є й окупанти, і принесене ними лихо, і героїчні захисники, і неминуче подолання зла.