ВІДЕРЦЕ

— Відерце, відерце,

 Посріблене денце,

 Скажи, де бувало,

 Кого напувало.

ТРИ ЛИЖНІ.

Хочеш — вір, а хочеш — ні,
ми проклали три лижні
у глухий зимовий ліс —
в царство кленів і беріз.
Перша звивиста лижня
другу й третю обганя.

КЛЕНИ

Вітер обтрушував листя багряне,
Клени стояли в журбі і тривозі:
Як же їм бути, як холод настане?
Хто їх зігріє тоді на морозі?

Грізно і довго шуміла діброва,
Клени тремтіли, ждучи завірюхи.
А серед ночі зима сивоброва
Їх одягнула у теплі кожухи.

ШКОЛЯРИК

Це не вигадка, не казка,
що віднині я – школярик.
Ось портфелик мій, будь ласка,
а в портфелику – букварик.

А в портфелі – акварелі
грають барвами м’якими,
є і зошити в портфелі,
і щоденник поряд з ними.

Лиш оцінок ще немає,
У щоденнику й журналі,
хоч сестричка вже питає,
чи приніс 12 балів?

 

ПРОЗОРА ОСІНЬ

Прозора осінь. Ниви майже голі.
Замріялись над обрієм ліси.
Змовкають, віддаляючись поволі,
Охриплі журавлині голоси.

Знайома і зворушлива картина:
Ще мить – і зникне зграя мандрівна,
Дихне вітрець – і срібна павутина
Повисне, як обірвана струна.