Вілсон Д. Дівчата закохані : повість / Д. Вілсон ; пер. із англ. В. Чернишенка. – Тернопіль : Навч. кн. – «Богдан», 2013. – 192 с. : іл. – (Серія «Дівчатка Джаклін»).

Ця книжка може зачепити за живе будь-якого підлітка. Адже йдеться в ній про КОХАННЯ! Але не про те, «книжне», оспіване купою чудових митців та із запоєм рекламоване вчителями. Ні! У цій книжці йдеться про страшенно цікаве та страшенно заборонене почуття — потяг до іншої статі…

Трійко дівчат-дев’ятикласниць живуть буденним і, чесно скажу, мало романтичним життям. Але переживань, помилок, «тупиків» і «виходів» у цьому житті — тьма-тьменна! Бо ж одна з героїнь безупинно фліртує та водить табуни залицяльників, інша потрапляє під вплив збоченця, а головна героїня листується з меншим хлопцем, а усім каже, що зі старшим красунчиком…

Почитай!

На Великдень : вірші, казки, оповідання :[для мол. та серед. шк. віку / упоряд. Ю. Березенко ; худож. С. Балух. – К. : Братське, 2013. – 92 с. : ілюстр.

Нині є сила-силенна різних свят! Одні з них присвячені вшануванню людей певної професії (як ось, День учителя), інші — певним значимим для усього народу історичним подіям (скажімо, День Незалежності), ще інші — запозичені з-закордону та святкуються, бо сподобалися й нам (до прикладу, День закоханих)… Але є Справжні Великі Свята! Ті, що торкнулися доль цілого людства й позначилися не на одному чи навіть десяти, а на тисячах людських поколінь! Саме таким є Свято Великодня.

Воно пережило тисячоліття, пронісши крізь морок і біль поступу цивілізації вічну радість Людської Надії та Божої Любові. І весь цей час у різних країнах світу люди знаходили щоразу нові слова, аби розповісти дітям, у чому сенс і суть Великоднього дива.

Автори цієї чудової збірочки також спробували знайти нові, сучасні та цікаві саме тобі слова, аби розказати про найрадісніше з християнських свят. Розказати з Вірою і Любов’ю, без мудрування та патетики. Розказати так, як розповідають найріднішим людям про саме сокровенне і найважливіше.

Щербаченко Т. Як не заблукати в павутині / Т. Щербаченко ; намал. Д. Кузьменко. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2013. – 103 с. : іл.

Хто з вас не любить поблукати у Мережі?!

А кому дорослі хоча б раз не казали, що Інтернет — не місце для блукання дітей і слід зайнятися чимось «нормальним», а не «гробити час і здоров‘я»?!

А ще дорослі не забувають поплакатися, що Інтернет «убиває» книжку та пишуть нуднющі підручники й посібники, в яких така жива і класна штука як Мережа перетворюється на купу мертвого залізяччя, регламентованого важко повторюваними правилами...

Але буває й по-іншому. Адже дорослі завжди виростають із дітей! І коли про Мережу береться писати той, хто любив у ній поблукати сам, і досі може дати фору власним діткам у тій справі, — з’являються справді корисні та цікаві книжки про Інтернет і дитяче життя-буття в ньому.

Думанська О. Дитя епохи : роман-колаж для сімейн. читання / О. Думанська. - Л. : Видавн. компанія «АРС», 2012. - 114 с. : ілюстр.

Зазвичай, коли автор вказує, що книжка — «для сімейного читання», йдеться про твори для найменших діток, які не вміють читати і мусять слухати те, що обрали за них «старші». Але цей роман адресований тобі — дорослому, самостійному і вільному щодо власного вибору читачеві!
З якого дива ти маєш читати його разом із батьками?!

А коли ви з ними востаннє направду відверто розмовляли?

Щоб не про хатні обов’язки («тобі що, лінь за собою вимити?!», «я що мушу все за всіх робити?», «ми тебе годуємо!» і т. п.) і шкільні «здобутки» («ти що собі думаєш?!», «я за що репетиторові плачу?!!», «ну, як контрольна?» і т. п.), а про те, що насправді хвилює ТЕБЕ (чого опиняєшся постійно сам-один проти цілого світу, чого ВІН дивиться на ту гримзу, скільки можна бути лохом перед пацанами через отих придурошних предків, навіщо воно взагалі, ТАКЕ життя?)…

Качан А. Листи з осіннього саду : лірика, ігр. поезія / А. Качан ; худож. К. Т. Лавро. — Київ : Веселка, 2012. — 64 с. : іл., портр. — (Українській дитині).

Нині, кажуть, «не модно» читати поезію… Але ж у житті вона є!
У настроях, що раптом накочуються на тебе, й спонукають то сміятися, то сумувати, то замріяно вдивлятися у тихий снігопад за вікном чи шелепання літнього дощу.
Поезія постійно живе поруч!