Русалонька із 7-В та Загублений у часі

Розділ 23

Вітина казочка

Жила собі колись у Леськовичах одна сирітка — Маруся Фіртик. Якось разом з іншими жінками ходила вона білити панські покої. А верталась — напали на неї панські собаки й геть-чисто подерли одяг. Прийшла Маруся додому — плаче, сльозами заливається. Що кривдно, а що спідниці шкода. Сорочку можна полатати, а зі спідниці — саме дрантя зосталось. Спідниця ж у неї, сироти, єдина.

Добрі люди їй і нараяли: сходи, Марусю, до пана і проси, хай спідницю відкупить.

                                                                                            Маринка та Левчик

Лев був страшним, старим, але добрим. Страшним він був від того, що грива у нього поріділа, а шкіра сильно потерлася.

Старим він був тому, що його подарували Маринці, коли їй виповнилося два роки. Дівчинка вже і не пам’ятала цього. Але мама розповідала, що тоді лев був більшим за Маринку. Зараз Марина вже виросла – їй вже цілих шість років, і лев не здається таким великим.

А добрим лев був тому, що дівчинка його любила. Вона не могла заснути, якщо його не було поруч. Влітку мама навіть сердилася:

– І так спечно, так ти ще й цю іграшку тягнеш до ліжка.

Але Маринка тільки сильніше притискала свого Левчика до себе. Мама зітхала і, дочекавшись, коли донька засинала, намагалася витягнути іграшку з її рук. Але дуже часто це їй не вдавалося. То дівчинка міцно охоплювала руками Левчика, то сама іграшка обмотувалася хвостом навколо її рук. Маринка навіть чула, як мама скаржилася своїй мамі – бабусі Паші:

– Невже можна так любити якусь іграшку?

Бабуся посміхнулася на те і відповіла:

– Пам’ятаєш себе в шість років? У тебе тоді був Тотошка – тигреня. І ти його так обіймала, що він став схожим на камбалу.

                Диплодоці й Синозаври

В сім’ї у диплодока

Вродилась перша доця —

Зелена ясноока

Довгаста диплодоця.

Затим, не менш хвостата,

З’явилась доця друга —

Смішна й дивакувата,

Іще й на спинці — смуга.

І третя, і четверта,

І навіть п’ята й шоста:

Четверта — дещо вперта,

А п’ята — слизькохвоста.

                          Фантазер Зефірозавр

Як зефірозаврові раптом стало сумно,

То зефірозавр учинив розумно:

Вигадав, щоб разом бавитися, мармеладозавра.

Мармеладозаврові як було печально,

Мармеладозавр теж зробив нормально:

Вигадав, щоб разом бавитися, марципанозавра.

Марципанозаврові як зробилось журно,

Він повівся теж мудро та культурно:

Вигадав, щоб разом бавитися, карамелькозавра.

Карамелькозаврові стало сумовито —

Викрутився й він досить знаменито:

Вигадав, щоб разом бавитися, морозивозавра.

       Тьотя Бегемотя

У блакитнім шарфику,

З фініком у роті,

Бігла через Африку

Тьотя Бегемотя.

Всю траву нетоптану

Витовкла завзято:

Наробили клопоту

Бегемотенята!

Де ж вони поділися,

Неслухняні діти?

Тьотя з ніжок збилася.

Як це пережити?!