Наукові дослідження
Ігровий стиль як засіб актуалізації іронічного бачення дійсності[...]
27 лютого 2013, 10:26 Автор: Віталіна Володимирівна Кизилова |
Ігровий стиль як засіб актуалізації іронічного бачення дійсності у пригодницько-фантастичній повісті Ксенії Ковальської Пригодницька література у площині літератури для дітей та юнацтва сьогодні має вигляд певної системи з доволі стійким набором типологічних ознак, до яких належать сюжетні й композиційні особливості, характер і атмосфера пригоди, її інформаційна упорядкованість, динамічна нестабільність, мотивування вчинків персонажів тощо. Залежно від твору певної жанрової категорії формальні особливості пригодницької літератури модифікуються, демонструючи читачеві щоразу новий зміст. |
Дитяча література та формування її канону як предмети вивчення у вищій школі здебільшого не розглядаються окремо від педагогіки, теорій літератури та психології, адже книжка для дітей покликана не тільки формувати цінності чи суспільний погляд, але й навчати та виховувати дітей розуміти себе, свою культурну приналежність, цінувати й розрізняти культуру Інакшости. Дитяча література висвітлює велику кількість культурних аспектів, як-то релігія, культурна ідентичність, самоідентичність тощо. Згідно з американською дослідницею дитячої літератури Рут Боттінгемер (Ruth Bottigheimer), вивчення дитячої літератури вимагає використання історичних і сучасних студій, а також чітко сформованої напрацьованої методології (Bottigheimer 192). |
Соціокультурні стереотипи у новітній українській біографіці для дітей
20 червня 2012, 16:05 Автор: Наталя Марченко |
«Не варто себе дурити: образ інших народів чи власний образ, Від початку історія у свідомості та практиці людства існує у двох нероздільних формах — власне наукового знання про минуле та історичної розповіді як його мистецького відтворення [6]. Власне, взаємодія цих двох дискурсів шляхом різнотипної нарації і витворює феномен історії як усвідомленої у межах окремого соціуму тяглості сенсів. Відтак, кожна зміна наративної моделі чи стратегії веде до зміни історичних сенсів і стереотипів (це явище на профанному рівні відоме як «переписування історії»). У той час як накопичення інформації (не зважаючи на рівень її достовірності та якості) поза наративним дискурсом жодним чином на дані процеси не впливає [5]. У цих межах особливого значення для формування єдиного історичного поля суспільства та держави набуває відстеження, аналіз і корекція біографіки як найбільш персоналізованої, а отже, поширеної та дієвої наративної форми представлення історії у суспільній свідомості. Ще більш значимим видається дане завдання щодо дитячої страти як такої, що найбільш легко піддається зовнішнім впливам і природно змінювана по-суті. |
Найважливішу роль у формуванні мовного світу дитини відіграє безпосереднє спілкування — з мамою і татком, з бабусями і дідусями та іншими близькими людьми. Саме вони формують перші комунікативні моделі, закладають перші культурні стереотипи. Другий значимий шлях — друковане слово. Тому важливо проаналізувати, що слухають, а пізніше й читають українські діти. |
Тематичне й художнє багатство пригодницьких повістей Олексія Огульчанського для дітей
30 квітня 2012, 13:48 Автор: Ольга Будугай |
«За характером я циган-непосида. Прописаний у Бердянську, а вважай щоранку зустрічаю сонце де завгодно – на березі моря, лиману, в полі. Там мені все знайоме – трави, квіти, комахи, пташки, звірята. Я там, як кажуть, своя людина» – щиро зізнався Богдану Чалому письменник Олексій Огульчанський (30.03.1912–13.08.1996) у листі, написаному в переддень свого 70-річного ювілею [6, с. 252]. |