Складно зробити таку роботу “без фанатизму”, адже хочеться згадати усіх. Але реалії такі, що не всі маленькі видавництва мають сайти, а в тих, що мають – інформації здебільшого мало. Часто пошуки навіть відомої книги в книгарнях завершуються нічим. Тож огляд невеличкий і охоплює лише доступні видання.

“Абабагаламага” порадувала кількома новинками. Найперше, це, звісно, третій том “Улюблених віршів”, куди увійшли чимало творів київських і не київських поетів.

Також світ побачила друга книга Андрія Кокотюхи про пошуки скарбів. У першому томі герої шукали козацький скарб, у новій книзі розкриватимуть “Таємницю зміїної голови” та шукатимуть скарби Устима Кармалюка. Один із найулюбленіших персонажів читачів – страус на ймення Футбол, який дуже любить грати у м’яча. Колориту книзі додають ілюстрації відомого майстра Анатолія Василенка.

Книги, як люди. Деякі «проживають» яскраве життя, перечитані багатьма поколіннями читачів, стають вічними, вважаються класикою; інші, як правило, не розрекламовані і не помічені критикою, забуваються, так і не дійшовши до широкого кола читачів. Така доля чекає книги, видані невеликим тиражем і розповсюджені на місцевому рівні, хоч серед них багато справді вартісних, високохудожніх.

У пошуках нових книг для дітей та юнацтва, виданих на Прикарпатті впродовж 2012 року, завдяки голові Івано-Франківської організації Національної спілки письменників України Євгену Барану, натрапила на чудову книжку «Той, що хмари молотить» Богдана Радиша-Маринюка, презентовану видавництвом «Писаний Камінь», що у Косові.

Як загальновідома прикра реалія сьогодення: книговидавнича сфера Рівненщини переживає нині не найкращі часи. Місцеве книговидання щонайперше залежне від державного фінансування. Однак, рік за роком бюджетні видатки на книжкові новинки скорочуються, відтак і кількісно-якісне видання книг зменшується. Зокрема, у обласному бюджеті 2012 року на видавництво книг було закладено всього лишень 175 тисяч грн. Відтак, експертна «рада рецензентів» з письменників, краєзнавців, музикантів, художників та науковців, опрацювавши 35 заяв від різних авторів, на окремому засіданні винесла 17 рукописних позицій на видання. Прикро, що у загальному списку затверджено лишень одну книжку для дітей та упущено рукопис книжечки «Ходи до нас, котику» знаної рівненської авторки Неоніли Диб’як.

Що ж до позитиву: нещодавно фінансована державою книжка-ластівочка, чи то пак «Бекана ворона»¹² полетіла у широкий світ. Автор барвистої книжечки – лауреат Рівненської обласної премії імені Бориса Тена, Тувинської республіканської премії у галузі літератури й мистецтва, премії стипендії США (штат Нью-Джерсі) Микола Пшеничний – гаразд знаний на Україні. Його перу належить низка поетичних, краєзнавчих та дослідницьких творів. І от осмислення безжурності дитинства через призму відкриття у собі великої таїни життя. У легких віршиках – яскрава образність та сюжетність:

Сяєво жар-птиці: Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров'я (1883-2012рр.). – Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 2012. – 580 с.

До Антології увійшли поетичні та прозові твори письменників міста Катеринослава – Січеслава – Дніпропетровська, написані для дітей і про дітей, для юнацтва і про юнацтво за період 1883-2012 рр.
Твори та відомості про авторів згруповані в 4 розділи за періодами часу:
1 розділ – Катеринославські письменники (1883-1910 рр.)
2 розділ – література для дітей (1920-1940 рр.)
3 розділ – література для дітей (1949-1990 рр.)
4 розділ – література для дітей (Міленіум. Доба незалежності).

Художня література для дітей та юнацтва в сучасному соціокультурному просторі України з кожним днем все активніше заявляє про себе як така, що має не лише доволі солідний багаж класики, а й потужний потенціал сучасних авторів, які здобули свою популярність серед юних читачів. Іван Андрусяк, Леся Воронина, Зірка Мензатюк, Володимир Рутківський, Ксенія Ковальська… – далеко не повний перелік авторів, які може назвати сучасний учень початкової та середньої ланки навчання як таких, чиї тексти читаються не тому, що треба, а тому, що це хочеться робити ще і ще раз.

На превеликий жаль, до «рейтингу популярності» дитячих авторів вихідці з Луганської області потрапляли нечасто. Тим ціннішим для співвітчизників є ті зернятка художньої творчості, що проросли життєдайними пагонами в їх серцях. Збірки поезій Івана Світличного «Як гусак говорив : «Так – так – так», «Побрехеньки для Яремки», Івана Низового «Сорок сорок: Читанка для малечі», прозові твори Ярослава Кремінського «Дика качка», «Ятір», Миколи Ночовного «Дика ягода», «Нехай цвіте червона рута» розраховані на юних читачів і сповнені незнищенним змістом загальнолюдських понять гуманності й доброти, людяності й щирості, любові до всього живого.