Огляди та опитування
Як загальновідома прикра реалія сьогодення: книговидавнича сфера Рівненщини переживає нині не найкращі часи. Місцеве книговидання щонайперше залежне від державного фінансування. Однак, рік за роком бюджетні видатки на книжкові новинки скорочуються, відтак і кількісно-якісне видання книг зменшується. Зокрема, у обласному бюджеті 2012 року на видавництво книг було закладено всього лишень 175 тисяч грн. Відтак, експертна «рада рецензентів» з письменників, краєзнавців, музикантів, художників та науковців, опрацювавши 35 заяв від різних авторів, на окремому засіданні винесла 17 рукописних позицій на видання. Прикро, що у загальному списку затверджено лишень одну книжку для дітей та упущено рукопис книжечки «Ходи до нас, котику» знаної рівненської авторки Неоніли Диб’як. |
Дніпропетровська область: твори для дітей та юнацтва у 2012 році
28 лютого 2013, 10:21 Автор: Еліна Заржицька |
Сяєво жар-птиці: Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров'я (1883-2012рр.). – Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 2012. – 580 с. |
Луганщина: література для дітей та юнацтва
26 лютого 2013, 14:50 Автор: Віталіна Володимирівна Кизилова |
Художня література для дітей та юнацтва в сучасному соціокультурному просторі України з кожним днем все активніше заявляє про себе як така, що має не лише доволі солідний багаж класики, а й потужний потенціал сучасних авторів, які здобули свою популярність серед юних читачів. Іван Андрусяк, Леся Воронина, Зірка Мензатюк, Володимир Рутківський, Ксенія Ковальська… – далеко не повний перелік авторів, які може назвати сучасний учень початкової та середньої ланки навчання як таких, чиї тексти читаються не тому, що треба, а тому, що це хочеться робити ще і ще раз. |
Дитяча література на Закарпаті з незапам’ятних часів виконувала особливу роль – під час поневолення краю чужинцями це був засіб збереження національної ідентичності, духовне поле битви за свою «руськість», чи то-пак українськість. «Люби свій народ не за те, що він бідний чи багатий – люби свій народ за те, що він твій»,- повчав наш перший дитячий письменник і педагог Олександр Духнович у часи тисячолітньої мадяризації. І якщо тут, за Карпатами, ще й понині свято шанують своє, не остання заслуга у цім слова, твореного для дитячих уст. |
Вивчаючи розвиток української літератури для дітей, формування певних традицій та тенденцій, зауважуємо значний внесок у цю мистецьку нішу письменників Прикарпаття. Твори Марійки Підгірянки, Костянтини Малицької, Дмитра Павличка, Степана Пушика, Лесі Диркавець-Пилип’юк, Надії Дички, Віри Багірової, Ярослава Яроша, Степана Процюка, адресовані дітям, відомі широкому колу читачів, оскільки виходили як окремими книжками, так і публікувались у періодичних виданнях України. Огляд цього матеріалу не тільки давав би уявлення про тематичну та жанрову, стильову природу текстів для дітей, а й специфіку зображених художніх світів, зумовлену бойківським та гуцульським колоритом. Зрозуміло, що таке дослідження було б значно більше за обсягом. |